У статті розкрито теоретико-експериментальні результати вивчення вікової динаміки національного самоствердження особистості в юності. У контексті
розвитку національної самосвідомості особистості юнацького віку висвітлено
сутність її національного самоствердження. Презентовано психодіагностичну методику дослідження національного самоствердження в юнацтва, визначено показники та рівні цього феномену. Емпірично встановлено, що більшість юнаків і дівчат характеризуються високим і середнім рівнями національного самоствердження майже за усіма показниками національного самоствердження,
окрім «носіння національного одягу». Від 17 до 22 років за показником «успадкування національних традицій» законстатовано суттєве збільшення кількості
респондентів із високим і зменшення із середнім рівнями; за показниками «знання історії моєї нації», «спілкування мовою моєї нації» й «гордість за спортивні та культурні досягнення представників моєї нації» – значне зменшення з високим і збільшення із середнім рівнями. З’ясовано, що від першого до останнього вікового проміжку за показниками «повага до історичного минулого моєї
нації» та «знання національної культури, традицій» несуттєво збільшується кількість юнаків і дівчат з високим та зменшується із середнім рівнями; за показниками «національна гідність» і «знання мови моєї нації» незначною мірою зменшується кількість осіб з високим і збільшується із середнім рівнями. Статистично значущими, однак без чітких динамічних тенденцій, виявилися відмінності між кількісними даними з досліджуваних вікових діапазонів за наступними показниками: «носіння національного одягу», «проживання на території моєї нації», «турбота про національні інтереси», «знання про національні ідеали»
та «прагнення підтримувати національні ідеали».
The article deals with the theoretical and experimental results of the study of the dynamics of young person’s national self-affirmation. Within the development of young person’s national self-consciousness the essence of young person’s national self-affirmation has been highlighted. Psycho-diagnostic methods applied to the study of young person’s national self-affirmation have been presented; the characteristics and levels of this phenomenon have been described. It has been empirically found that most young males and females have high and medium levels of national selfaffirmation in terms of almost all indicators of national self-affirmation apart from «wearing national clothes». In terms of «inheriting national traditions» the age range between 17 and 22 years is characterised by a significant increase in the number of respondents with high levels and the decline in the number of respondents with middle levels. In terms of «knowledge of the history of one’s nation», «use of one’s
national language» and «pride in sporting and cultural achievements of the members of one’s nation» – a significant decline in the number of respondents with high levels
and the increase in the number of respondents with middle levels have been noticed. It has been found that between the first and the last age range in terms of «respect for
the historical past of one’s nation» and «knowledge of national culture and traditions» there has been a slight increase in the number of young people with high levels and a
decline in the number of young people with middle levels. In terms of «national dignity» and «knowledge of national language» there has been a slight decline in the
number of people with high levels and the increase in the number of people with middle levels. The differences between quantitative data of the studied age ranges have proved to be statistically significant but without any clear trends in terms of
«wearing national clothes», «residence within one’s national territory», «concern for national interests», «knowledge of national ideals» and «aspiration for promote national ideals».
В статье раскрыты теоретико-экспериментальные результаты изучения возрастной динамики национального самоутверждения личности в юности. В контексте развития национального самосознания личности юношеского возраста освещена сущность ее национального самоутверждения. Представлена психодиагностическая методика исследования национального самоутверждения в юношества, определены показатели и уровни этого феномена.
Эмпирически установлено, что большинство юношей и девушек характеризуются высоким и средним уровнями национального самоутверждения почти по всем показателям, кроме «ношение национальной одежды». От 17 до 22 лет по показателю «наследование национальных традиций» зафиксировано существенное увеличение количества респондентов с высоким и уменьшение со средним уровнями; по показателям «знание истории моей нации», «общение на языке моей нации» и «гордость за спортивные и культурные достижения представителей моей нации» – значительное уменьшение с высоким и увеличение со средним уровнями. Выяснено, что от первого до последнего возрастного промежутка за показателями «уважение к историческому прошлому моей нации» и «знание национальной культуры, традиций» несущественно увеличивается количество юношей и девушек с высоким и уменьшается со средним уровнями;
по показателям «национальное достоинство» и «знание языка моей нации» незначительно уменьшается количество лиц с высоким и увеличивается со средним уровнями. Статистически значимыми, однако, без четких динамических тенденций оказались различия между количественными данными из исследуемых возрастных диапазонов по следующим показателям: «ношение национальной одежды», «проживание на территории моей нации», «забота о национальных интересах», «знание национальных идеалов» и «стремление поддерживать национальные идеалы».
