У статті розглядаються праці українських вчених XIX ст., що сприяли формуванню
історичної лексикології української мови, виокремлення якої у окрему галузь лінгвістичної
науки відбулося лише у другій половині століття двадцятого. З цією метою виявлено і
проаналізовано роботи І. Мартоса, П. П. Білецького-Носенка, М. О. Максимовича, Ю. І. Венеліна, К. В. Шейковського, М. М. Левченка, О. О. Потебні, в яких наявні ознаки
історико-лексикологічних досліджень.
В статье рассматриваются труды украинских ученых XIX в., способствовавшие
формированию исторической лексикологии украинского языка, выделение которой в
отдельную отрасль лингвистической науки состоялось только во второй половине
двадцатого столетия. С этой целью были выявлены и проанализированы работы
И. Мартоса, П. П. Белецкого-Носенко, М. А. Максимовича, Ю. И. Венелина,
К. В. Шейковского, М. М. Левченко, А. А. Потебни, в которых имеются признаки
историко-лексикологических исследований.
In this article the works of ukrainian scientists from 19th century are discussed. This works
had promoted the formation of historical lexicology of ukrainian language which was
emphasized as a separate field of linguistic science only in the second half of twentieth century.
For this purpose, works of I. Martos, P. P. Beletskii-Nosenko, M. A. Maksimovych,
Yu. I. Venelin, K. V. Sheikovskii, M. M. Levchenko, A. A. Potebnya which had the signs of
historical and lexicological studies, were elicited and analyzed.
