Актуальність теми дослідження в тому,
що освіта як важливий соціальний
інститут завжди перебуває у центрі
цивілізації. У зв’язку з
глобалізацією у лексикон гуманітарних наук
стали проникати такі терміни, як
«ландшафт», «простір», «картографія»,
«довкілля», «рельєф», які набули широкої
розповсюдженості незалежно від географії
як наукової парадигми. Це привело до того,
що у сфері освітніх досліджень з’явився новий термін «освітній ландшафт».
Поняття освітніх ландшафтів
та динаміку їх змін з різних боків
досліджують М. Гіббонс, С. Маргінсон,
М. Ван дер Венде, К. Олдс, С. Робертсон,
Х. Вайтбред, М. Тезарь та ін. Мета
статті полягає у авторській презентації
поняття «освітній ландшафт» як способу
пізнання й інтерпретації освіти.
В статті здійснено аналіз освітнього
ландшафту у предметному полі філософії
освіти. Описано ознаки, які відрізнять це
поняття від інших способів репрезентації
освітньої реальності: пластичність,
динамічність, антропологічність, вітальність, просторовість, композиційність,
семантичність, символічність, темпоральність, ритмічність, полімасштабність,
гібридність, контекстуальність, ситуативніcть. Запропоновано загальну
парадигму дослідження освітнього
ландшафту як соціального явища.
Показано три полюси, навколо яких
центруються дослідження освітніх
ландшафтів: суб’єктивний («індивідуум»),
інтерсуб’єктивний («суспільство»),
символічний («культура»). Виявлено п’ять основних
підходів: індивідуальний, типологічний,
метафоричний, конструктивістський та
міфологічний. Окреслено перспективи
досліджень у галузі типології та методів
дослідження освітніх ландшафтів.
Urgency of the research.
The relevance of the research topic derives
from the fact that education is an important
social institution and is always in the center of
civilization.
Target setting. It is not a coincidence
that due to globalization, such terms as
"landscape", "space", "cartography",
"environment", "relief" became widespread in
the lexicon of humanities, independently from
geography as a scientific paradigm. This led to
the emergence of a new term "educational
landscape" in the field of educational research.
Actual scientific researches and issues
analysis. The concept of educational
landscapes and the dynamics of their changes
from different directions are explored by
M. Gibbons, S. Marginson, M. van der Vende,
K. Olds, S. Robertson, H. Whitebred, M. Tezar
and others.
The research objective. The purpose of
the article is the author's presentation of the
concept of "educational landscape" as a way
of learning and interpretation of education.
The statement of basic materials. The
article analyzes the educational landscape in
the subject field of the philosophy of education.
Characteristics that distinguish this concept
from other ways of representing educational
reality are described: plasticity, dynamism,
anthropology, vitality, spatialily,
compositionality, semanticity, symbolism,
temporality, rhythmicity, polyscale, hybridity,
contextuality, situationalcity. The general
paradigm of studying the educational
landscape as a social phenomenon is
proposed. The three poles are shpown, around
which the study of educational landscapes is
centered: subjective ("individual"),
intersubjective ("society"), symbolic
("culture").
Conclusions. Five basic approaches
were identified: individual, typological,
metaphorical, constructivist, and mythological.
Prospects of research in the field of typology
and methods of research of educational
landscapes are outlined.
