Методика навчання хмарних технологій майбутніх інженерів-програмістів

Abstract

У дисертації запропоновано методика навчання хмарних технологій майбутніх інженерів-програмістів, за якою пропонується здійснювати навчання протягом чотирьох етапів: 1) етап адаптації студентів до особливостей навчання; їх ознайомлення з загальними теоретичні основами інформаційно-комунікаційних технологій, що лежать в основі хмарних обчислень, 2) етап репродуктивної навчально-пізнавальної діяльності, на якому відбувається формування у студентів умінь і навичок використання готових хмарних сервісів, 3) етап продуктивної діяльності, спрямованої на формування необхідних умінь і навичок розробки власних хмарних рішень і сервісів, 4) етап просунутого навчання, на якому передбачається самостійне вивчення студентами додаткових професійних курсів в галузі хмарних технологій в дистанційній формі. У дослідженні конкретизовано суть поняття «готовність майбутніх інженерів- програмістів до використання хмарних технологій в професійній діяльності», яке визначається як сукупність професійно-особистісних характеристик, які формуються в процесі професійної підготовки, характеризуються комплексом професійно значущих особистісних якостей, предметно-спеціальних знань, умінь, навичок, необхідних для використання та розробки хмарних сервісів. Структура готовності майбутнього інженера-програміста до використання хмарних технологій в професійній діяльності визначається за сукупністю наступних компонентів: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного. Для оцінювання сформованості компонентів готовності майбутніх інженерів- програмістів до використання хмарних технологій в професійній діяльності уточнені наступні критерії та показники: мотиваційно-ціннісний (прояв інтересу до вивчення хмарних технологій, наявність потреби і прагнення студентів займатися самоосвітою в галузі хмарних технологій), пізнавально-процесуальний (наявність знань основних понять хмарних технологій, про можливості їх використання для організації інфраструктури в різних інформаційно-технологічних сферах і в освіті), операційно-діяльнісний (сформованість умінь і навичок застосування хмарних сервісів для виконання професійних завдань в різних інформаційно-технологічних сферах і для підвищення якості процесу навчання; досвід проектування і розробки власних хмарних сервісів). Доведено ефективність поетапного впровадження методики навчання хмарних технологій майбутніх інженерів-програмістів в процесі їх професійної підготовки.

В диссертации предложена методика обучения будущих инженеров- программистов облачным технологиям, в соответствии с которой предлагается осуществлять обучение на протяжении четырех этапов: 1) адаптационный этап (этап адаптации студентов к особенностям обучения; их ознакомление с общими теоретическими основами информационно-коммуникационных технологий, лежащих в основе облачных вычислений), 2) репродуктивный этап (этап репродуктивной учебно-познавательной деятельности, на котором происходит формирование у студентов умений и навыков использования готовых облачных сервисов), 3) этап продуктивной деятельности (формирование необходимых умений и навыков разработки собственных облачных решений), 4) этап продвинутого обучения (самостоятельное изучение студентами дополнительных профессиональных курсов в области облачных технологий в дистанционной форме). В исследовании конкретизирована суть понятия «готовность будущих инженеров-программистов к использованию облачных технологий в профессиональной деятельности», которое определяется как совокупность профессионально-личностных характеристик, формируемых в процессе профессиональной подготовки, характеризуется комплексом профессионально значимых личностных качеств, предметно-специальных знаний, умений, навыков, необходимых для использования и разработки облачных сервисов. Структура готовности будущего инженера-программиста к использованию облачных технологий в профессиональной деятельности представлена как совокупность следующих компонентов: мотивационного (проявляется в наличии интереса студентов к изучению облачных технологий; стойкого желания и стремления использовать облачные технологии в дальнейшей профессиональной деятельности; потребности и стремления студентов заниматься самообразованием в области облачных технологий с целью повышения эффективности своей профессиональной деятельности и профессионального роста), когнитивного (характеризуется знаниями об основных понятиях облачных технологий, о возможностях использования облачных технологий в различных информационно- технологических сферах и в образовании, теоретических основ специального программного и аппаратного обеспечения для решения задач проектирования и разработки собственных облачных сервисов), деятельностного (определяется умениями и навыками использования облачного программного обеспечения на пользовательском уровне, применения облачных сервисов для решения профессиональных задач в различных информационно-технологических сферах и для повышения качества процесса обучения; опытом проектирования и разработки собственных облачных сервисов). Для оценивания сформированности готовности будущих инженеров- программистов к использованию облачных технологий в профессиональной деятельности уточнены следующие критерии и показатели: мотивационно- ценностный (проявление интереса к изучению облачных технологий, наличие потребности и стремления студентов заниматься самообразованием в области облачных технологий), познавательно-процессуальный (наличие знаний об основных понятиях в области облачных вычислений; о возможностях использования облачных технологий в различных информационно-технологических сферах и в образовании; знание теоретических основ специального программного и аппаратного обеспечения для решения задач проектирования и разработки собственных облачных сервисов), операционно-деятельностный (сформированность умений и навыков использования облачного программного обеспечения на пользовательском уровне, применения облачных сервисов для решения профессиональных задач в различных информационно-технологических сферах и для повышения качества процесса обучения; навыки и опыт проектирования и разработки собственных облачных сервисов). На основе определенных критериев и показателей сформированности готовности будущих ИТ-специалистов к использованию облачных технологий в профессиональной деятельности определены следующие уровни такой готовности: низкий, средний (достаточный), высокий. Доказана эффективность поэтапного внедрения методики обучения будущих инженеров-программистов облачным технологиям в процессе их профессиональной подготовки.

The thesis proposed a method of training of future engineers-programmers cloud technologies, which is represented by the following stages: 1) adaptation of students to the specifics of training; their acquaintance with the theoretical foundations of IT, as the basis of cloud computing, 2) the stage of the reproductive learning and cognitive activity, which is the formation of students' skills using cloud services, 3) The stage of productive activity aimed at developing the necessary skills for developing cloud services, 4) advanced training phase involves independent study students more vocational courses on cloud technologies in remote form. The study concretized the essence of the concept of «readiness for future software engineers to use cloud technologies in professional work», which is defined as personal characteristics, formed in the process of training, and is characterized by a set of professionally significant personal qualities, subject-specific knowledge and skills, necessary for the use of cloud services. The structure of the future readiness of the software engineer to use cloud technologies in professional work represented by a set of the following components: motivational, cognitive, of the activity. For evaluation of formation of readiness of the future software engineers components to the use of cloud technologies in professional work specified the following criteria and indicators: motivational-value (expression of interest to the study of cloud technologies, the availability of the needs and aspirations of students to engage in cloud technology in self-education), cognitive Procedure (availability of knowledge of the basic concepts of cloud technologies, the possibility of their use for the organization and the free on-line use of infrastructure in various information technology fields and in education), operationally-activity (Maturity skills of cloud services for professional applications in a variety of information technology areas and to improve the quality of the learning process; experience in designing and developing their own cloud services). The efficiency of the phased implementation of future software engineers training methods cloud technologies in the course of their training.