Цифровий репозитарій
Українського державного університету
імені Михайла Драгоманова

Концептуальні основи християнсько-мусульманського богословського діалогу: релігієзнавчий аналіз

ISSN: 2310-8290

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Райчинець, Анатолій Васильович
dc.date.accessioned 2017-07-05T07:57:56Z
dc.date.available 2017-07-05T07:57:56Z
dc.date.issued 2017
dc.identifier.citation Райчинець А. В. Концептуальні основи християнсько-мусульманського богословського діалогу: релігієзнавчий аналіз : автореферат дис. ... канд. філос. наук : 09.00.11 / Анатолій Васильович Райчинець ; наук. кер. Віктор Дмитрович Бондаренко ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2017. – 20 с. ua
dc.identifier.uri http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14913
dc.description.abstract У досліджені здійснено філософсько-релігієзнавчий аналіз концептуальних основ християнсько-мусульманського богословського діалогу. Сьогодні християнство й іслам мають значний потенціал до відкритості та діалогу. На початку XXI століття намітився прогрес відносно розуміння пророчого служіння учасників міжрелігійного діалогу. Віднайдені проекти спільного розуміння Слова Божого, явленого у різних священних книгах. Запропонована нова герменевтика, в якій іудаїзм, християнство та іслам є трьома елементами складної структури єдиного монотеїстичного світогляду. На початку XXI століття більша увага приділяється відносинам віруючого із Богом, сприйняттю краси світу, яка є відображенням любові Бога до свого творіння. Важливими аспектами діалогу стають визнання принципів гідності людини, релігійної свободи, множинності шляхів до Бога. Ісмаїл аль-Фаруджі був першим ісламським теологом, який свідомо розвивав теоретичні засади діалогу з християнством та іудаїзмом. При цьому іслам був представлений як мета-релігія, що є універсальним цілим, в якому інші монотеїстичні релігії мають віднайти власну повноту. Сучасні ісламські мислителі Ф. Рахман, М. Аркун, Н. Абу Зейд розвивають екуменічну герменевтику, лібералізуючи традиційне уявлення про нествореність Корану. А саме, Коран нестворений у своїй основі, при усній передачі через Мухаммеда і перше покоління мусульман. Цінності й принципи, сповіщені у цьому Корані, – абсолютні. Елементи відносності з’являються при записі Корану та його інтерпретаціях. Така методологія дозволяє зарахувати до ядра ісламу лише гуманістичні цінності та принципи, а мову агресії вважати привнесеною людським елементом при творенні Корану. ua
dc.description.abstract В исследовании осуществлен философско-религиоведческий анализ концептуальных основ христианско-мусульманского богословского диалога. Доказано, что исламский монотеизм христианскими богословами первоначально был воспринят по образцу иудейского единобожия, и критика, которая применялась традиционно относительно иудеев, была перенесена на мусульман. Эта критика была метафизической, исходила из аналогии между Богом и человеческой душой. Аргументы в пользу триипостасности Бога как необходимой предпосылки Его разумности и жизненности, не могли иметь влияния на исламское богословие из-за их слабости. Христианские богословы пытались представить ислам как варварскую «ересь» в теории и практике, над которой христианство возвышается как религия цивилизованных людей. Сегодня христианство и ислам имеют значительный потенциал к открытости и диалогу. В начале XXI века наметился прогресс в отношении понимания пророческого служения участников межрелигиозного диалога. Созданы проекты общего понимания Слова Божьего, явленного в различных священных книгах. Предложена новая герменевтика, в рамках которой иудаизм, христианство и ислам являются тремя элементами сложной структуры единого монотеистического мировоззрения. В начале XXI века большое внимание уделяется отношениям верующего с Богом, восприятию красоты мира, которая является отражением любви Бога к своему творению. Важными аспектами диалога становится признание принципов достоинства человека, религиозной свободы, множественности путей к Богу. Исмаил аль-Фаруджи был первым исламским теологом, который сознательно развивал теоретические основы диалога с христианством и иудаизмом. При этом ислам был представлен как мета-религия, являющаяся универсальным целым, в котором другие монотеистические религии должны найти собственную полноту. Современные исламские мыслители Ф. Рахман, М. Аркун, Абу Зейд развивают экуменическую герменевтику, либерализируя традиционное представление о несотворенности Корана. В частности, Коран является несотворенным в своей основе, при устной передаче через Мухаммеда и первое поколение мусульман. Ценности и принципы, возвещены в этом Коране, – абсолютные. Элементы относительности появляются при записи Корана и его интерпретациях. Эта методология позволяет отнести к ядру ислама только гуманистические ценности и принципы, а язык агрессии считать привнесенным человеческим элементом при создании Корана. Исследуется мусульманская теология Гюлена как пример сочетания идеалов религиозного консерватизма с идеями гуманизма, просвещения, толерантности и диалога. «Открытый ислам» Гюлена основывается на умеренной интерпретации коранических и традиционных ценностей исламской цивилизации, является проектом «исламской реформации», альтернативным по отношению к исламскому фундаментализму. Доказывается, что важным элементом этой теологии является учение о любви как духовной основы жизни. Особое значение имеет любовь к человечеству, которую являет духовная элита «истинных мусульман», воспитанная в школах Гюлена. Элиту составляют люди с «пророческим видением», которые могут изменять к лучшему судьбу человечества и отдельных наций, сдерживая «хаос», порожденный страстями и амбициями, закладывая основы для лучшего общества. Духовное чтение Корана призвано изобразить Мухаммеда как образец гуманизма, имеет целью культивирование определенных качеств, среди которых главными являются человечность, терпимость и любовь. ua
dc.description.abstract In the studied made philosophical and religious analysis of conceptual foundations of the Christian-Muslim theological dialogue. Christianity and Islam have a significant potential for openness and dialogue today. At the beginning of the XXI century there has been progress regarding understanding the prophetic ministry of participants in inter- religious dialogue. Seek to identify projects of common understanding of the Word of God, manifested in various sacred books. A new hermeneutics, where Judaism, Christianity and Islam are the three elements of the complex structure of a single monotheistic worldview. At the beginning of the XXI century more attention to the relationship of the believer with God, perception of beauty in the world, which is a reflection of God's love for his creation. Important aspects of the dialogue are the recognition of the principles of human dignity, religious freedom, plurality of paths to God. Ismail al-Farudzhi was the first Islamic theologian who consciously developed the theoretical basis of dialogue with Christianity and Judaism. At the same time, Islam was presented as a meta-religion is a universal whole, in which other monotheistic religions must find his own fullness. Modern Islamic thinkers Fazlur Rahman, Muhammad Arkoun and Nasr Hamid Abu Zayd develop ecumenical hermeneutics, liberalizing the traditional notion of uncreated Qur'an. In particular, the Qur'an is uncreated in its basis, through oral transmission of Muhammad and the first generation of Muslims. Values and principles announced in this Qur'an – absolute. Relative items appear when the recording of the Koran and its interpretations. This methodology can be attributed to the core of Islam only humanistic values and principles, and the language of aggression consider bringing a human element in the creation of the Qur'an. ua
dc.language.iso uk ua
dc.publisher Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова ua
dc.subject іслам ua
dc.subject християнство ua
dc.subject теологія ua
dc.subject екуменізм ua
dc.subject міжрелігійний діалог ua
dc.subject християнсько-мусульманський діалог ua
dc.subject релігійна толерантність ua
dc.subject постмодерне богослов’я ua
dc.subject ліберальний іслам ua
dc.subject ислам ua
dc.subject христианство ua
dc.subject теология ua
dc.subject экуменизм ua
dc.subject межрелигиозный диалог ua
dc.subject христианско-мусульманский диалог ua
dc.subject религиозная толерантность ua
dc.subject постмодерное богословие ua
dc.subject либеральный ислам ua
dc.subject Christianity ua
dc.subject theology ua
dc.subject Islam ua
dc.subject ecumenism ua
dc.subject inter-religious dialogue ua
dc.subject Christian-Muslim dialogue ua
dc.subject religious tolerance ua
dc.subject postmodern theology ua
dc.subject liberal Islam ua
dc.subject.classification 23/28 : 297 : 23 : 261.8 ua
dc.title Концептуальні основи християнсько-мусульманського богословського діалогу: релігієзнавчий аналіз ua
dc.type Other ua


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу