У дисертації наведено теоретико-методологічне узагальнення і
запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування педагогічно-
артистичних умінь майбутніх учителів музики на заняттях з постановки голосу.
Обґрунтовано визначення педагогічно-артистичних умінь учителя музики як
здатності ефективно виконувати музично-педагогічну діяльність, що
передбачає використання раніше набутого досвіду, певних фахових знань, які
впливають на успішність вирішення виховних завдань в роботі з учнями як у
школі, так і в позакласній роботі. Визначенню основних напрямів вирішення
поставлених у дисертації теоретичних і прикладних завдань сприяло
20
окреслення методологічних засад дослідження до яких віднесено: системний,
аксіологічний, компетентнісний, акмеологічний та творчий підходи.
Розроблено структуру педагогічно-артистичних умінь майбутніх учителів
музики, що охоплює: мотиваційно-пізнавальний, змістовно-операційний,
виконавсько-творчий компоненти, визначено їх критерії та показники.
Формувальний експеримент проводився відповідно до розробленої
методики формування педагогічно-артистичних умінь майбутніх учителів
музики на заняттях з постановки голосута проходив у перебігу трьох етапів:
спонукально-інформаційного, рефлексивно-скерованого та творчо-
результативного. Узагальнені кількісні показники проведеного
експериментального дослідження свідчать про позитивну динаміку означеного
процесу. Внаслідок впровадження експериментальної методики значно зросла
рівнева динаміка педагогічно-артистичних умінь майбутніх учителів музики в
експериментальних групах. Отримані результати експериментальної роботи
підтвердили її ефективність та доцільність застосування у процесі співацької
підготовки майбутніх учителів музики.
В диссертации приведено теоретико-методологическое обобщение и
предложено новое решение научной проблемы формирования педагогическо-
артистических умений будущих учителей музыки на занятиях по постановке
голоса. Обосновано определение педагогическо-артистических умений учителя
музыки как способности эффективно выполнять музыкально-педагогическую
деятельность, предполагающую использование ранее накопленного опыта,
определенных профессиональных знаний, которые влияют на успешность
решения воспитательных задач в работе с учениками как в школе, так и во
внеклассной работе. Определению основных направлений решения
поставленных в диссертации теоретических и прикладных задач
способствовало определение методологических основ исследования, к которым
отнесены: системный, аксиологический, компетентностный, акмеологический и
творческий подходы. Разработана структура педагогическо-артистических
умений будущих учителей музыки, которая включает: мотивационно-
познавательный, содержательно-операционный, исполнительско-творческий
компоненты, определены их критерии и показатели.
Формирующий эксперимент проводился в соответствии с разработанной
методикой формирования педагогическо-артистических умений будущих
учителей музыки на занятиях по постановке голоса и проходил в три этапа:
побудительно информационный, рефлексивно-направленный и творчески
результативный. Общие количественные показатели проведенного
экспериментального исследования свидетельствуют о положительной динамике
указанного процесса. В результате внедрения экспериментальной методики
значительно возросла уровневая динамика педагогическо-артистических
умений будущих учителей музыки в экспериментальных группах. Полученные
результаты экспериментальной работы подтвердили ее эффективность и
целесообразность применения в процессе певческой подготовки будущих
учителей музыки.
Dissertation presents theoretical and methodological generalization and
suggests a new solution for scientific problem of forming pedagogical and artistic
skills of future music teachers in voice training lessons. A definition of pedagogical
and artistic skills of music teacher's is substantiated as ability to carry on effectively
musical and pedagogical activities, that assumes using previous experience and
specific professional knowledge which influence successful solution of educational
problems that arise while working with pupils at school as well as during out-of-class
activities. Contribution to designate the basic directions of solution of theoretical and
applied problems set in the dissertation is made by the definition of the research’s
methodological basis, which include: system, axiological, competence, acmeological
and creative approaches. The structure of pedagogical and artistic skills of the future
music teachers is developed, which includes: motivational and informative, content-
operational, performing and creative components, the components’ criteria and
indicators are identified.
The forming experiment was carried out according to the established procedure
of formation of pedagogical and artistic skills of future music teachers at voice
training lessons and proceeded in three phases: motivated informative, reflexive
directed and creatively productive. General quantitative indices of experimental
research indicate the positive dynamics of the process. As a result of implementation
of the experimental procedure level dynamics of pedagogical and artistic abilities of
future musiс teachers in the experimental groups significantly increased. The results
of experimental research have confirmed its effectiveness and expediency in the
process of singing training of future music teachers.
