Аналізуються твори В. Татищева та М. Ломоносова у якості джерел створення концепції М. Карамзіна. Зроблено висновок, що завдяки їм склався російський великий історичний наратив, у якому історія Росії перетворюється на низку замкнених циклів, а їхні закони, символи, образи тощо об’єднати у ціле
здатна лише Держава.
Анализируются произведения В. Татищева и М. Ломоносова в качестве источников создания концепции М. Карамзина. Сделан вывод, что благодаря им сложился российский большой исторический нарратив, в котором история России превращается в ряд замкнутых циклов, а их законы, символы, образы и т.д. объединить в целое способно только Государство.
The author examines the works of V. Tatishchev and M. Lomonosov as a source of the concept of M. Karamzin. The author makes a conclusion that because of them formed a Russian historical grand-narrative in which the history of Russia into a series of closed cycles, and their laws, symbols, images, etc. merged into a whole can only State.
