У дисертації актуалізовано питання естетичного розвитку майбутніх
учителів музики на основі естетико-розвивального потенціалу фортепіанного
виконавського репертуару. Розкрито феноменологію категорії «естетичне»,
еволюцію її інтерпретації, уточнено поняття естетичного розвитку та
обґрунтовано його результат формування естезису особистості вчителя
музичного мистецтва як фахової якості.
Побудовано теоретичну модель естетичного розвитку майбутніх учителів
музики, що складається з естетико-когнітивного досвіду, емоційно-
рефлексивного комплексу та естетико-регулятивного функціонального блоку.
Запроваджено поняття естетики музичного виконавства, художньо-
естетичного, розвиваючого потенціалу фортепіанної підготовки майбутніх
учителів музики. Розроблено та експериментально доведено ефективність
методики естетичного розвитку та формування естезису особистості вчителя
музики на засадах антропологічного, полікультурного, художньо-ментального,
герменевтичного, виконавсько-стильового та диспозиційно-іміджевого підходів
та наскрізної педагогічної умови актуалізація художньо-естетичної
спрямованості фортепіанної підготовки майбутнього вчителя музики
В дисертации актуализирована проблема эстетического развития
будущих учителей музыки на основе эстетико-развивающего потенциала
фортепианного подготовки. В основе исследования лежит феноменология
эстетического. Показана историческая взаимосвязь эстетического и этического,
что определило внедрение в научный оборот понятие эстезиса. В диссертации
обосновано понятие эстезиса личности как профессионального качества
будущих учителей музыки, что является процессом и результатом
эстетического развития личности, и формируется во время освоения и
творческо-исполнительского постижения педагогического потенциала
фортепианных произведений как художественного отражения эстетических
аспектов мироздания и жизненных реалий.
Построена теоретическая модель эстетического развития будущих
учителей музыки, которая основана на понимании культурно-эстетических
доминант педагогики искусства. Она состоит из эстетико-когнитивного опыта
личности, его накопления; эмоционально-рефлексивного комплекса и эстетико-
регулятивного функционального блока.
Внедрено понятие эстетики музыкального исполнительства. Разработано
и проверено методика эстетического развития и формирования эстезиса
личности будущих учителей музык на основе антропологического,
поликультурного, художественно-ментального герменевтического,
исполнительско-стилевого и диспозиционно-имиджевого подходов, а также
комплекса условий: сквозного педагогического условия – актуализации
художественно-эстетической направленности фортепианной подготовки
будущих учителей музыки и ряда условий, внедряемых поэтапно.
The problem of aesthetic development of future teachers of music based on the
aesthetic-developing potential of piano training is accentuated in the thesis.
Phenomenology of aesthetic is the basis of the research.
Historical interrelation of aesthetic and ethic components is demonstrated,
which determined introduce into scientific use the notion of esthesis. The notion of
esthesis of personality is substantiated in the thesis as a professional skill of future
teachers of music, which is the process and result of aesthetic development of
personality. It is formed during mastery and creative comprehension of pedagogical potential capacity of musical compositions as artistic reflection of aesthetic aspects of
the universe and life realities.
A theoretical model for aesthetic development of future teachers of music is
built, which is based on understanding of cultural and aesthetic dominants of the art
of education. It consists of aesthetic and cognitive experience of personality and its
accumulation; emotional and reflexive complex as well as aesthetic and regulative
functional assembly.
The notion of music performance aesthetics has been introduced. Methodology
of aesthetic development and formation of esthesis of personality of future teachers
of music have been developed and tested based on anthropological, multicultural,
artistic and mental, hermeneutical, performing and stylistic, dispositional and image-
building approaches, as well as set of conditions: through-composed pedagogical
condition – updating of artistic and aesthetic focus of piano training of future teachers
of music and the number of conditions introduced stage by stage.
