У дисертації досліджено проблему формування художньо-творчої
толерантності майбутніх учителів музики у процесі фортепіанної підготовки. На
основі антропологічного, аксіологічного, феноменологічного, герменевтичного
та компетентнісного підходів сформульовано поняття «художньо-творча
толерантність майбутнього вчителя музики», уточнено його структуру, яка
складається із трьох компонентів: мотиваційно-емоційного, когнітивно-
інформаційного та творчо-діяльнісного. Розкрито сутність прояву художньо-
творчої толерантності майбутнього вчителя музики у процесі фортепіанної
підготовки, що полягає у набутті студентом досвіду творчої інтерпретаційної
діяльності.
Виявлено та обґрунтовано критерії та показники сформованості художньо-
творчої толерантності майбутніх учителів музики: емпатійно-діалогічний,
художньо-аналітичний, виконавсько-педагогічний критерії, які формуються на
чотирьох рівнях – високому, середньому, нижче середнього та низькому. У
контексті проведення констатувального експерименту використовувалися
методи анкетування, проективна методика семантичного диференціалу, бесіда,
педагогічне спостереження, аналіз результатів діяльності майбутніх учителів
музики, узагальнення педагогічного досвіду, математична обробка даних.
На основі теоретичного узагальнення обґрунтовано методичне
забезпечення формування художньо-творчої толерантності майбутнього вчителя
музики у процесі фортепіанної підготовки, яке включає принципи, педагогічні
умови, форми і методи. Ефективність розробленої методики формування
художньо-творчої толерантності майбутнього вчителя музики, реалізованої на
трьох етапах (комунікативно-діалогічному, естетично-аналітичному та
рефлексивно-творчому), підтвердило проведення математичного аналізу
отриманих даних. За результатами дослідно-експериментальної роботи створено
методичні рекомендації щодо формування художньо-творчої толерантності
майбутніх учителів музики у процесі фортепіанної підготовки.
В диссертации исследована проблема формирования художественно-
творческой толерантности будущих учителей музыки в процессе фортепианной
подготовки. На основе антропологического, аксиологического,
феноменологического, герменевтического и компетентностного подходов
сформулировано понятие «художественно-творческая толерантность будущего
учителя музыки», уточнена его структура, состоящая из трех компонентов:
мотивационно-эмоционального, когнитивно-информационного и творческо-
19
деятельностного. Раскрыта сущность проявления художественно-творческой
толерантности будущего учителя музыки в процессе фортепианной подготовки,
которая заключается в приобретении студентом опыта творческой
интерпретационной деятельности.
Выявлено и обосновано критерии и показатели сформированности
художественно-творческой толерантности будущих учителей музыки.
Рассматриваются эмпатийно-диалогический, художественно-аналитический,
исполнительно-педагогический критерии, которые формируются на четырех
уровнях – высоком, среднем, ниже среднего и низком. В контексте проведения
констатирующего эксперимента использовались методы анкетирования,
проективная методика семантического дифференциала, беседа, педагогическое
наблюдение, анализ результатов деятельности будущих учителей музыки,
обобщение педагогического опыта, математическая обработка данных.
На основе теоретического обобщения обосновано методическое
обеспечение формирования художественно-творческой толерантности будущего
учителя музыки в процессе фортепианной подготовки, включающее принципы,
педагогические условия, формы и методы. Эффективность разработанной
методики формирования художественно-творческой толерантности будущего
учителя музыки, реализованной на трех этапах (коммуникативно-диалогической,
эстетично-аналитическом и рефлексивно-творческом), подтвердило проведение
математического анализа полученных данных. По результатам опытно-
экспериментальной работы созданы методические рекомендации по
формированию художественно-творческой толерантности будущих учителей
музыки в процессе фортепианной подготовки.
The thesis defined the main concept of a research - "artistic tolerance of future
music teacher" - based on anthropological, axiological, phenomenological,
hermeneutic and competence approaches. This term means the personality's sensible
attitude to artistic phenomena; the interest in creative work and recognition of the
importance of artistic self-expression of an artist, performer and other recipients; the
orientation in artistic categories and the specific character of arts; the ability to
interpret the image of the work, taking into account peculiarities of genre, style, age,
cultural and social values. The structure of future music teacher’s artistic tolerance,
which consists of three components such as motivational, cognitive and creative, was
clarified. The essence of future music teachers’ artistic tolerance during their piano
training raising due to students’ experience in interpretative activities was found out. Three main criteria determining the level of maturity of future music teacher’s
artistic tolerance named empathic and dialogical, artistic and analytical, educational
and performing are justified in this study. The first criterion reflects the level of
general tolerance of future music teachers, their capacity for empathy, emotional
openness, and ability to conduct tolerant artistic dialogue. The second criterion
outlines the level of student’s interest in the arts and the ability of future music
teachers to analyze and realize the content of art works. The third criterion shows
students’ interest in their profession, their experience and knowledge necessary for
qualitative interpreting of the art works. All of termed criteria could be achieved on the
four levels of artistic tolerance maturity: high, medium, below average, and low.
The methodological part of research expanded the principles, pedagogical
conditions, didactic forms, techniques and methods of future music teacher’s artistic
tolerance formation. For example, it includes individual and collaborative activities,
for instance, studying modern music art at piano classes, pedagogical creative studios,
practice at school, gaming technologies, diary methods, self-guided work etc.
Received data revealed the viability of suggested methodological recommendations.
