Розглядаються соціально-історичні фактори, які сприяли формуванню наукової картини світу нового часу. Зроблено висновок, що ґенеза європейської науки нового часу уможливила появу першої в історії людства наукової картини світу XVIII століття. Вона здійснила перехід до дискурсивно-логічного мислення та включила в себе такі елементи природничих наук як геліоцентризм, принцип
інерції та вчення про однорідність простору, динамізм та механічний детермінізм, який спирався на методи експериментальної перевірки.
Рассматриваются социально-исторические факторы, которые способствовали формированию научной картины мира в новое время. Сделан вывод, что генезис европейской науки нового времени делало возможным появление первой в истории человечества научной картины мира XVIII в. Она совершила переход к дискурсивно-логическому мышлению и включила в себя такие элементы естественных наук как гелиоцентризм, принцип инерции и учения об однородности простора, динамізм и механический детерминизм, который опирался на методы экспериментальной проверки.
Social and historical factors that contributed to the formation of the scientifi c picture of the world in the New Age are considered. The conclusion is made that the genesis of a new era of European science made possible the emergence of the fi rst scientifi c picture of the world XVIII century in human history. It made the transition to the discursive-logical thinking and included such items of natural sciences asheliotcentrysm, the principle of inertia and the doctrine of homogeneity of space, dynamism and mechanical determinism, which relied on the methods of experimental verifi cation.
