Глобалізаційні трансформації правової свідомості суспільства: соціально-філософський аспект

Abstract

Дисертація присвячена соціально-філософському дослідженню глобалізаційних трансформацій правової свідомості суспільства. У результаті дослідження уточнено зміст понять «суспільна свідомість», «правова свідомість» у їхньому співвідношенні зі змістом поняття «глобалізація». Здійснена соціально-філософська реконструкція рецепції суспільної правосвідомості в добу Модерну. Виявлено, що модерна правосвідомість орієнтується на особистісну свободу, автономність, цілераціональність, утилітаризм. Вона коригується ринковими відносинами, орієнтується на реалізацію приватних інтересів, умовою яких є свобода, що осягається розумом. Показано, що у процесі переходу від Модерну до Постмодерну, який наклався на глобалізацію, правосвідомість, як на повсякденному, так і на теоретичному рівнях, зазнає суттєвих змін, які виявляються в атомізації, біфуркаційності, епістемологічній невизначеності тощо.

Диссертация посвящена социально-философскому исследованию глобализационных трансформаций правового сознания общества. В результате исследования уточнено содержание понятий «общественное сознание», «правовое сознание» в их соотношении с содержанием понятия «глобализация». Осуществлена социально-философская реконструкция рецепции общественного правосознания в эпоху Модерна. Выявлено, что модерное правосознание ориентируется на личностную свободу, автономность, целерациональность, утилитаризм. Оно корректируется рыночными отношениями, ориентируется на реализацию частных интересов, условием которых является свобода, что постигается разумом. Показано, что в процессе перехода от Модерна к Постмодерну, который наложился на глобализацию, правосознание, как на повседневном, так и на теоретическом уровнях, претерпевает существенные изменения, которые проявляются в атомизации, бифуркационности, эпистемологической неопределенности. Постмодерное правосознание предстает целостным духовным явлением, основополагающим фактором которого выступает предметная чувственность, а ключевым средством – инструментальный разум, порождающий фрагментарное мышление. Оно, будучи принципиально антииерархическим и антиаподиктичным, отрицает саму способность и возможность выражать абсолютную истину. Установлено, что в постмодерную эпоху общества традиционалистского типа адаптируются к глобальной модели западной цивилизации с помощью инкрементальных социальных трансформаций, институционализируя тем самым переходность как лиминальную фазу, которая становится определенным типом их стационарного состояния.

The thesis is devoted to the social and philosophical research of globalization transformations of legal consciousness of society. The research clarified the content of the concepts «social consciousness», «legal consciousness» in their relation to the content of the concept «globalization». The social and philosophical reconstruction of reception of social consciousness in Modern epoch is carried out. The research indicated that modern legal consciousness focuses on personal freedom, autonomy, goal-oriented rationality, utilitarianism. It is adjusted by market relations; it is oriented on the implementation of private interests, which condition is freedom, conceived by reason. The thesis shows that in the transition from Modern to Postmodern overlapped on the globalization processes the legal consciousness at both daily and theoretical levels is being greatly changed, what could be seen in its atomization, bifurcation, epistemological uncertainty. Postmodern legal consciousness is a holistic spiritual phenomenon; its fundamental factor is the subject sensuality, and its key means – instrumental reason, generating fragmentary thinking. Being fundamentally anti-hierarchical and anti-apodictic it denies the possibility and the ability to express the absolute truth. The research states that in the postmodern era traditionalist type societies adapt to the global model of the Western civilization. This adaptation is done with the help of incremental social transformations, in that way traditionalist type societies institutionalize the transitivity as a liminal phase turning it into the type of their stationary state.