Психологічні чинники формування у студентів здатності до самостійного життєвого вибору

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблеми психологічних чинників формування у студентів здатності до самостійного життєвого вибору. Визначено теоретичні підходи до проблеми та поняття «здатність студентів до самостійного життєвого вибору». Досліджено особистісні утворення (когнітивні, мотиваційно-ціннісні, емоційні, поведінкові) здатності студентів до самостійного життєвого вибору. Виділено критерії визначення (наявність власних життєвих пріоритетів, цілеспрямована активність, ступінь усвідомлення зміни об’єктивної реальності, продуктивність та задоволеність життям) різних рівнів розвитку здатності студентів до самостійного життєвого вибору (низького, середнього та високого). Виявлено психологічні чинники формування у студентів здатності до самостійного життєвого вибору (креативність, рефлексивність, інтернальний локус контролю, переважання мотивації досягнень над мотивацією уникнення невдач, наявність стійких ціннісних орієнтацій, емоційна стійкість, висока самооцінка, низькі показники тривожності та фрустрованості, високий рівень саморегуляції, незалежність, спонтанність, легкість у спілкуванні, здатність до ризику, самоактуалізованість). Виокремлено та охарактеризовано типи сформованості здатності студентів до самостійного життєвого вибору (тривожний, нестійкий, ригідний, оптимальний). Обгрунтовано і розроблено модель формування та систему оптимізації здатності студентів до самостійного життєвого вибору шляхом актуалізації й корекції її психологічних чинників, апробація якої довела її ефективність та необхідність впровадження в систему підготовки фахівців.

Диссертационное исследование посвящено изучению проблемы психологических факторов формирования у студентов способности к самостоятельному жизненному выбору. В работе определены теоретические подходы к изучению проблемы психологических факторов формирования у студентов способности к самостоятельному жизненному выбору. Исследованы личностные образования (когнитивные, мотивационно- ценностные, эмоциональные, поведенческие) способности студентов к самостоятельному жизненному выбору. Выделены критерии определения (наличие собственных жизненных приоритетов; целенаправленная активность; степень осознания изменений объективной реальности; продуктивность и удовлетворенность жизнью) разных уровней развития способности студентов к самостоятельному жизненному выбору (низкого, среднего, высокого). Определены психологические факторы формирования у студентов способности к самостоятельному жизненному выбору (креативность, рефлексивность, интернальный локус контроля, преобладание мотивации достижения над мотивацией избегания неудач, присутствие устойчивых ценностных ориентаций, эмоциональная устойчивость, высокая самооценка, низкие показатели тревожности и фрустрированости, высокий уровень саморегуляции, независимость, спонтанность, легкость в общении, способность к риску, самоактуализованность). Выделены и охарактеризованы типы сформированности способности студентов к самостоятельному жизненному выбору (тревожный, неустойчивый, ригидный, оптимальный). Доказано, что представители неоптимальных (тревожного, неустойчивого, ригидного) типов характеризуются низким и средним уровнем развития способности к самостоятельному жизненному выбору и преобладающим негативным влиянием некоторых личностных черт, а именно, тревожности и неуверенности в себе, нервно-психической неустойчивости, неспособности рисковать и ригидности. Обоснована и разработана модель формирования и система оптимизации способности студентов к самостоятельному жизненному выбору путем актуализации / коррекции ёё психологических факторов. Апробация системы оптимизации доказала ёё эффективность и необходимость введения в курс подготовки специалистов. Предложены рекомендации психологам для индивидуального консультирования представителей неоптимальных (тревожного, неустойчивого, ригидного) типов.

The thesis is dedicated to the problem of psychological factors of the students’ ability for independent life choice. Theoretical approaches to the problem and the concept of "students' ability for independent life choices" have been defined. Personality formations (cognitive, motivational, emotional and behavioral) of the students’ ability for independent life choice have been examined. The criteria for determining (own priorities in life, the level of purposeful activity, the degree of awareness of objective reality change, productivity and life satisfaction) different levels of students’ ability for independent life choice (low, medium, high) are highlighted. The psychological factors of students' capacity for independent life choice formation (creativity, reflection, locus of control, dominance of the achievement motivation over the motivation of avoiding failure, the presence of stable axiological orientations, emotional stability, high self- esteem, low rates of anxiety and frustration, high levels of self-regulation, independence, spontaneity, ease of communication, the ability to take risks) have been revealed. The types of ability for independent life choice formation (anxious, unstable, rigid, optimal) are emphasized and described. The model of formation and the system of optimization of students for independent life choice ability has been created and explained with realization and correction of psychological factors. The testing of the model has proved its effectiveness and the need to implement in the system of training among future specialists.