Системно досліджено теоретичні основи та роль принципу альтернативності в модернізації політичних систем. Визначено його роль у сучасному політичному управлінні та прогнозуванні. На підставі вивчення широкого комплексу наукових джерел і літератури охарактеризовано елементи прояву принципу альтернативності у теорії та практиці модернізації політичних систем. Наведено дефініцію, розкрито її суть і зміст, а також запропоновано відповідні підходи та методичний інструментарій. З'ясовано функції та конкретизовано специфіку форм існування принципу альтернативності у процесі трансформації політичної сфери сучасного суспільства. Визначено механізм дії даного принципу. Запропоновано та проаналізовано варіативні алгоритми його прояву. Висвітлено особливості політичної модернізації в Україні у контексті демократичного транзиту, пошуку альтернативного розвитку. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації української політичної системи з урахуванням механізму дії принципу альтернативності.
Dissertation is devoted research of theoretic-conceptual bases and role of Principle of Alternativeness in modernization of the political system.
On the basis of study of wide complex of scientific sources and literature the methodological instrument of Principle of Alternativeness is described. It is chosen as making components: determination, essence, approaches, functions, forms and methodical tool. The special attention applies on lighting the features of political modernization of Ukraine in the context of democratic transformations. The row of recommendations is offered in regard to optimization of the political system of Ukraine in connection with the mechanism of action of Principle of Alternativeness.
