“Смиренна епістемологія” у богослов’ї Виникаючої церкви

Abstract

Аналізується дискурс «смиренної епістемології» у богослов’ї Виникаючої церкви стосовно розуміння мови, одкровення й інтерпретації Писання. Досліджується домінуюча настанова богословів цього протестанського руху відмовитися від категоричності зрозумілих однозначних відповідей на складні богословські питання та акцентування на важливості таємниці. Розкриваються епістемологічні аспекти богословських концепцій К. Ванхузера, С. Гренца, А. Костенбергера, П. Роллінза, Д. Фітча.

The discourse of «humble epistemology» in the theology of Emerging Church in matters of language understanding, revelation and interpretation of Scripture is analyzed. The dominant instruction of theologians of the Protestant movement to abandon the categorical understandable unambiguous answers to complex questions and theological emphasis on the importance of secrecy is investigated. The epistemological aspects of the theological concepts of D. Fitch, S. J. Grenz, А. Köstenberger, Р. Rollins, K. J. Vanhoozer are revealed.

Анализируется дискурс «смиренной эпистемологии» в богословии Появляющейся церкви в вопросах понимания языка, откровения и интерпретации Писания. Исследуется доминирующее настановление богословов этого протестантского движения отказаться от категоричности понятных однозначных ответов на сложные богословские вопросы и акцентирование на значимости тайны. Раскрываются эпистемологические аспекты богословских концепций К. Ванхузера, С. Гренца, А. Костенбергера, П. Роллинза, Д. Фитча.