Наукова актуальність представленого дослідження визначається практичною відсутністю в історичній науці спеціальних досліджень присвячених комплексному вивченню питання діяльності радянських політичних та ідеологічних органів і структур серед радянських громадян, що в завершальний період Другої світової війни та у повоєнні роки поверталися на батьківщину та отримали статус репатріантів. У статті розглядаються особливості діяльності організаторів ідеологічної та агітаційно-пропагандистської роботи серед репатріантів на початковому етапі репатріації. Автор намагається проаналізувати специфіку та характерні особливості діяльності організаторів – агітаторів, їхній кількісний склад, охарактеризувати їхню професійну підготовку та відношення до репатріаційного
процесу, тим самим наблизити суспільство до повноцінного розуміння всього процесу репатріації загалом.
Научная актуальность представленного исследования определяется практическим отсутствием в исторической науке специальных
исследований посвященных комплексному изучению вопроса деятельности советских политических и идеологических органов и структур среди советских граждан, в заключительный период Второй мировой войны и в послевоенные годы возвращались на родину и получили статус репатриантов. В статье рассматриваются особенности деятельности организаторов идеологической и агитационно-пропагандистской работы среди репатриантов на начальном этапе репатриации. Автор пытается проанализировать специфику и характерные особенности деятельности организаторов-агитаторов, их количественный
состав , охарактеризовать их профессиональную подготовку и отношение к репатриационной процесса , тем самым приблизить общество к полноценного понимания всего процесса репатриации в целом.
The scientific relevance of the present study is determined by the virtual absence of special studies in historical science devoted to the study of the complex issues of Soviet political and ideological organs and structures among Soviet citizens in the final
period of the Second World War and in the postwar years when citizens returned home and received the status of returnees. The article investigates the features of activity of organizers of ideological agitation and propaganda work among returnees in the initial phase of repatriation. The author tries to analyze the specificity and special features of organizers and agitators' activity, their quantitative staff and characterize their professional training and attitude to the repatriation process, thus bringing society to the
full understanding of the entire repatriation process as a whole.
