Інструментальне знання в контексті соціальної діяльності в інформаційному суспільстві

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. Національний авіаційний університет. – Київ, 2016. Дисертацію присвячено дослідженню інструментального знання в контексті соціальної діяльності в інформаційну епоху. В роботі аналізується процес становлення інструментального знання, виявляються основні тенденції його розвитку, роль у бутті соціуму в контексті ціннісних настанов культури певної історичної епохи. Уточнюється понятійно-категоріальний апарат та окреслюється методологічна база дослідження. Розкривається соціокультурний зміст інструментального знання через розгляд його інноваційної та праксеологічної функцій. Показуються механізми реалізації інструментального знання в соціокультурній діяльності, місце інструментального знання в науково-технічній діяльності соціуму. Виявляється специфіка інструментального знання в умовах інформатизації суспільства. Обґрунтовується, що соціокультурна роль інструментального знання виявляється найповнішою мірою лише в умовах інформатизації суспільства, в процесі впровадження інформаційно- комунікаційних технологій, що пронизують усі соціальні практики. Окреслюються можливості інструментального знання у вирішенні проблем інформаційного суспільства, а також особливості його застосування у сфері освітніх послуг. Доводиться, що в інформаційному суспільстві, на відміну від індустріального, формується потреба у здобутті не так предметного (через доступність інформації), як інструментального знання.

The thesis for the degree of Candidate of Philosophy in specialty 09.00.03 – Social Philosophy and Philosophy of History. National Aviation University. – Kyiv, 2016. The thesis deals with instrumental knowledge in the context of social activity in the information age. This paper analyzes the process of formation of instrumental knowledge, the main tendencies of its development, the role of society’s being in the context of value guidelines of culture in a particular historical era. The conceptual-categorical apparatus is clarified and methodological framework of the study is defined. Socio-cultural content of instrumental knowledge is disclosed by regarding its innovative and praxeological functions. In the paper mechanisms of implementation of instrumental knowledge in socio-cultural activities and the place of instrumental knowledge in science and technology of society has been shown. The specific character of instrumental knowledge in society informatization process has been determined. It has been substantiated that socio-cultural role of instrumental knowledge is manifested in the fullest extent only under the conditions of the informatization of society and in the implementation of information and communication technologies that permeate all social practices. The possibilities of instrumental knowledge to solve problems of the information society, and its application to the field of education in particular are outlined. It is shown that in the information society, unlike industrial, there formed the need to obtain not the objective knowledge (through the availability of information), but instrumental knowledge.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. Национальный авиационный университет. – Киев, 2016. Диссертация посвящена исследованию инструментального знания в контексте социальной деятельности в информационную эпоху. В работе анализируется процесс становления инструментального знания, обнаружены основные тенденции его развития, роль в бытии социума в контексте ценностных установок культуры определенной исторической эпохи. Уточняется понятийно- категориальный аппарат и определяется методологическая база исследования. Раскрывается социокультурный смысл инструментального знания через рассмотрение его инновационной и праксеологической функций. Показана инновационная функция инструментального знания, которая заключается в способности создавать новое, давать ответ на вопрос «как», в том числе и в практическом измерении. Наиболее полно она проявляется в создании разного рода технологий. Определяется праксеологическая функция инструментального знания контекстом его роли в различных сферах социальной деятельности. Взаимосвязанность этих функций проявляется в том, что, с одной стороны, инновационная функция лежит в основании прексеологической, а с другой – специфика реализации праксеологической функции коректирует инновационную функцию. Показаны механизмы реализации инструментального знания в социокультурной деятельности общества, в качестве которых выступают: современные информационно-коммуникационные технологии, конструкторско- инженерные расчеты, система научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ (НИОКР), технонаука, алгоритмизация практики, проектно-конструктивная деятельность, которая сближает теорию с практикой и определяет горизонты духовно-практической сферы деятельности социума и т. п. Отмечается место инструментального знания в научно-технической деятельности социума. Исследуется становление научно-технического знания как инструментального в культурно-историческом и социокультурном контекстах. Анализируются специфика и динамика инструментального знания в технической, научно-технической и научно-технологической деятельности. Определяется специфика инструментального знания в условиях информатизации общества. Обосновывается, что социокультурная роль инструментального знания проявляется в наиболее полной мере лишь в условиях информатизации общества, в процессе внедрения информационно- коммуникационных технологий, что пронизывают все социальные практики. Определяются возможности инструментального знания в решении проблем информационного общества, а также особенности его применения в сфере образовательных услуг. Доказывается, что в информационном обществе, в отличие от индустриального, формируется потребность в получении не так предметного (из- за доступности информации), как инструментального знания.