Проведено дослідження лінгвокультурем в українській соціально-психологічній прозі першої половини XX ст. на матеріалі художніх творів І. Багряного, Г. Журби, У. Самчука. Визначено теоретичні засади вивчення лінгвокультурем у соціально-психологічній прозі першої половини XX ст. Розкрито сутність понять "лінгвокультурема", зроблено розмежування понять "лінгвокультурема" та "лінгвокультурний концепт". Визначено принципи та методи дослідження лінгвокультурем (лінгвокультурологічного поля, лінгвокультурологічної інтерпретації), описано мову української соціально-психологічної прози як джерельну базу лінгвокультурологічного дослідження. Виділено лексико-семантичні особливості лінгвокультурем-вербалізаторів концептосфер людина - суспільство та людина - культура в українській соціально-психологічній прозі. Класифіковано лінгвокультуреми за типом лінгвокультурної інформації. Узагальнено семантико-стилістичні особливості лінгвокультурем у парадигмах авторської мовотворчості І. Багряного, Г. Журби та У. Самчука, розкрито їх стилістичні функції у художній прозі.
The dissertation deals with the studying of linguaculturemes in Ukrainian social‑psychological prose of the first half of the ХХ century. The research is carried out on the basis of artistic works of Ivan Bagryanyj, Galyna Zhurba, Ulas Samchuk. The theoretical principles of the linguacultureme principles in social‑psychological prose in the first half of ХХ century are certained, the term «linguacultureme» is specified, the differentiation of notions «linguacultureme» and «linguacultural contsept» is carried out, the principles and methods (linguacultural field, linguacultural interpretation) of their research are found out, the language of Ukrainian social‑psychological prose is described as a spring base of linguacultural research, the linguacultural dominants of the language universal in Ukrainian social-psychological prose is assigned, the linguaculturemes according to the linguacultural information is classified, the functions of linguacultural guaculturemes in the artistic prose and the peculiarities as it’s function at arting of the writers are revealed and analysed.