Тілоцентризм як нове явище Постмодерну

Abstract

Досліджується феномен тіла в постмодерному дискурсі. Актуальність даної проблематики беззаперечна, адже дослідження тіла було популярним, в тому числі і серед філософів, і в епоху Античності. Мета даної розвідки – здійснити цілісний аналіз дослідження тіла у постмодерному дискурсі, проаналізувати нові сучасні новоутворенні поняття, які не завжди асоціюються з традиційним уявленням про тіло. Загалом, для епохи Постмодернізму характерним є проникнення тематики тіла абсолютно у всі сфери людського життя. Інтерес до тіла, що проявився в другій половині ХХ століття вплинув на появу незліченної кількості тілесно орієнтованих практик. Перевага візуальної форми акцентує увагу на зовнішній фактор. Актуалізується гендерна складова сучасного тіла (саме з цим і пов’язана поява феміністичних рухів), естетизуються нові типи сексуальних практик (кіберсекс), а також нові типи тіла, наприклад тіло кіборга, віртуальне тіло, тіло без органів тощо.

The article explores the phenomenon of the body in the postmodern discourse. The urgency of this problem is undeniable, as the body of research has been popular, especially in the era of Antiquity. The purpose of this study – to carry out a holistic analysis of the study of the body in the postmodern discourse, analyze new and modern concepts of neoplasms that are not always associated with traditional notions of the body. In general, for the era of postmodernism is characterized by infiltration of the body is absolutely subject to all spheres of human life. Interest in the body, which arose in the second half of the twentieth century influenced the emergence of countless bodily oriented practices. The advantage of the visual form focuses on external factors. Updated gender component of the modern body (with this and for the appearance of feminist movements), aestheticized new types of sexual practices (cybersex), as well as new types of the body, such as the body of the cyborg, the virtual body, the body without organs and the like.