У статті розглядається роль і значення людей похилого віку у стародавньому світі.
Показано, що практично у всіх державних утвореннях того часу старість мала високий
суспільний статус, а функції, що покладались на цю віковому когорту, були почесними і
відповідальними. В спільнотах, де державна форма правління була відсутня, положення людей
старшого віку було більш варіативним і визначалось різними чинниками: звичаєм, релігійною
практикою, економічною ситуацією. Робиться висновок про соціально-педагогічну цінність
досвіду шанобливого ставлення до старості для освітньо-геронтологічної роботи в сучасних
умовах.
The author considers the role and the importance of the elderly in the ancient world. The article
shows that in almost all state entities of that time the old age had high social status, and functions relied
on this age cohort were honourable and responsible. In the communities with no state government the
position of the older people was more variant and determined by various factors: tradition, religious
practice, economic situation. It is concluded about social and pedagogical value of the experience of
respect for the old age for educational and gerontological work in modern conditions.
В статье рассмотрено роль и значение людей преклонного возраста в стародавнем мире.
Показано, что практически во всех государственных образованиях того времени старость
имела высокий общественный статус, а функции, которые возлагались на эту возрастную
когорту, были почетными и ответственными. В сообществах, где отсутствовала
государственная форма правления, положение людей старшего возраста было более
вариативным и определялось разными факторами: обычаем, религиозной практикой,
экономической ситуацией. Делается вывод о социально-педагогической ценности опыта
уважительного отношения к старости для образовательно-геронтологической работы в
современных условиях.