Методологія формування і становлення перспективного мислення та бачення школяра

Abstract

Авторами статті надається унікальна методологія з побудови перспективного мислення та бачення школяра, заснована на важливому аспекті сучасної художньої школи– екологізації освітнього простору. Одночасно, критиці піддаються методи прямої перспективи як рудимента радянської державної ідеології в галузі художньої педагогіки. В основі статті лежать питання, пов’язані з проблемою створення основного методу в побудові умовного простору картинної площини. Це є формотворчим принципом у визначенні змісту методів здійснення художньої освіти. Вирішити питання, як вчити мистецтва, дуже складно вже через строкатість сучасних художніх напрямів. Питання про те, яка школа, яка система навчання відповідає сучасності, загальним виховним завданням молодого покоління є глибоко принциповим питанням. У центрі уваги авторів“зона найближчого розвитку”, яка охоплює три основних періоди становлення та формування особистості, – дитинство, підлітковий вік і юність. У статті розкривається механізм природного, властивого дітям і школярам, сприйняття предметів навколишнього світу та їх вікова специфіка розуміння законів прямої перспективи при графічному зображенні на площині. Автори вибудовують методологію формування перспективного мислення та бачення школяра на базі адресності у навчанні

Авторами статьи представляется уникальная методология по построению перспективного мышления и виденья школьника, основанная на важном аспекте современной художественной школы– экологизации образовательного пространства. Одновременно, резкой критике подвергаются методы прямой перспективы, как рудимента советской государственной идеологии в области художественной педагогики. В основе статьи лежат вопросы, связанные с проблемой создания основного метода в построении условного пространства картинной плоскости, что является формообразующим принципом в определении содержания методов осуществления художественного образования. Решение вопроса– как учить искусству– очень сложно уже в связи с пестротой современных художественных направлений. Вопрос о том, какая школа, какая система обучения отвечает современности, общим воспитательным задачам подрастающего поколения– глубоко принципиальный вопрос. В центре внимания авторов– “зона ближайшего развития”, которая охватывает три основных периода становления и формирования личности– детство, отрочество и юность. В статье раскрывается механизм естественного, природного, присущего детям и школьникам, восприятия предметов окружающего мира и их возрастная специфика понимания законов прямой перспективы при графическом изображении на плоскости. Авторы выстраивают методологию формирования перспективного мышления и виденья школьника на базе адресности в обучении

The author presents a unique methodology for the construction of forward-thinking vision and student based on an important aspect of modern art school – greening educational space. At the same time, sharply criticized the methods exposed direct perspective as vestiges of the Soviet state ideology in artistic pedagogy. This article is based issues associated with creating a main method in thе construction of conditioned space picture plane, which is the formative principle in determining the content of the methods of art education. Decision on how to teach art is very difficult due to the variegated modern art movements. The question of what kind of school system of education which corresponds to the present, the overall educationalobjectives of the younger generation deeply fundamental question. The authors focus on the “zone of proximal development”, which covers the three main periods of development and formation of personality – childhood, adolescence and youth. The paper reveals the mechanism of natural, inherent natural children and students perception of objects of the world and their age-specific understanding of the laws of perspective when direct graphical representation on the plane. Authors develop a methodology for the formation of long-term thinking and vision -based targeting of student learning