Справедливість у психолого-педагогічному вимірі

Abstract

У статті представлений аналіз поглядів на справедливість у педагогічній і психологічній науках. Зазначається, що філософи різних епох торкалися педагогічного і психологічного аспектів справедливості. Описується подальший історичний хід педагогічної думки: справедливість визначалася як моральна якість особистості, становлення якої відбувається у процесі виховання, і як моральна цінність вчителя, яка сприяє налагодженню стосунків з учнями. Наголошується на тому, що в психології вивчення справедливості визначається сферою застосування цього поняття. В соціальній психології поняття справедливості вживається у контексті розгляду ставлення людей один до одного; у віковій психології вивчається як складова розвитку моральної свідомості зростаючої особистості; в педагогічній психології вивчення справедливості охоплює сфери впливу вчителя на учнів, регулювання взаємин у спільноті школярів, розвитку цієї моральної цінності у структурі особистості педагога. Окреслені можливості поєднання педагогічного і психологічного вимірів справедливості.

The article analyzes the views on justice in the pedagogical and psychological sciences. It is reported that the philosophers of different epochs touched pedagogical and psychological aspects ofjustice. Further historical progress of educational thought is described: justice was determined as a moral quality of the individual formed in the process of education and as a moral value of the teacher that contributes to establishing relationships with students. It is stressed that justice study in psychology is determined by the sphere of use of this concept. In social psychology justice is used in the context of people's attitudes to each other;in psychology it is studied as a part of moral consciousness of a growing individual; in educational psychology justice study covers spheres of teacher influence on students, regulation of relations in the communityof students, development ofthis moral value in the structure of the teacher individuality. The possibilities ofcombining of pedagogical and psychological dimensions of justice are described.