Дисертацію присвячено дослідженню художнього фантастичного образу як факту вербалізації ментальних процесів (свідомого та несвідомого характеру) з позицій когнітивної лінгвістики в аспекті теорії фреймів. У ході аналізу образів науково-біологічної фантастики з’ясовано, що в їх основі лежать категорії антропоморфізму і зооморфізму, що потребувало розробки систем фреймів 'людина' та 'тварина'. Окрім фрейму, виділено й уточнено інші складові компоненти (артефактність, антифактивність, ідея невідомого, міфологема, прецедентний феномен) та з’ясовано їх мовну експлікацію. Фантастичні образи розглядаються як мікротексти, що є компіляцією складових компонентів. Розкрито специфіку відображення міфопоетичної парадигми смислів у фантастичному тексті. У роботі репрезентовано основні механізми створення образу: аглютинацію, гіперболізацію, схематизацію.
Проведене дослідження сприяє з’ясуванню принципів організації інформації в художньому тексті та способів передачі цієї інформації мовними засобами.
The dissertation is devoted to research of an art fantastic image as а fact of verbalization of mental processes (conscious and unconscious character) from the point of view of cognitive linguistics in aspect of the theory of frames. While analyzing the images of science-biological fiction it was revealed, that the categories of anthropomorphism and zoomorphism are in their basis, that demanded working out the systems of frames 'the person' and 'an animal'. Besides the frame, other forming components and their language explication are distinguished and specified. Fantastic images are considered as the microtexts representing compilation of forming components. Specificity of reflection of mythological paradigm of senses in the fantastic text is discovered. The main mechanisms of creation of an image are represented in the work: agglutination, hyperbolization, schematization.