Антропонімікон сучасних поетичних і прозових творів А. Вознесенського та Є. Євтушенка (структурно-функціональний аспект)

Abstract

Проаналізовано особливості творення індивідуально-авторських антропонімів, функціонування оказіонального та прецедентного ономастиконів у творах А. Вознесенського та Є. Євтушенка. Внаслідок структурно-семантичного аналізу оказіоналізмів у текстах письмеників з'ясовано, що індивідуально-авторські оніми виконують інформаційно-естетичну функцію, кожна словотвірна морфема надає додаткового значення, здійснює характеризувальну функцію, словотворення оказіональних антропонімів має певні особливості, стилістичні та композиційні прийоми сприяють створенню експресивного ефекту. Визначено основні функціонально-сематичні характеристики прецедентних імен у текстах авторів, а саме: широку відомість їх денотатів, наявність високоімовірнісних конотативних ознак, входження оцінних ознак до імплікаційного значення, здатність до семантичних перетворень. Використання цих імен у текстах спрямовано на стандартну мовну особистість, що дозволяє їх застосовувати без додаткових конотацій, інтерпретацій, інтертекстових структур.

This thesis analyzes the peculiarities of coinage of individual and original anthroponyms, the functions of occasional and precedent names in pieces of literature written by A.Voznesenskyi and Ye. Yevtushenko. Structural and semantic analysis of occasionalisms in literature works produced by both authors helped realize that the coined individual and original onyms perform information and esthetic function; each word-making morpheme provides extra meaning and performs descriptive function; coinage of occasional anthroponyms has a number of peculiarities; stylistic and compositional methods enhance the expressive effect. Key functional and semantic features of precedent names coined by the above authors are as follows: their denotats are widely known, they demonstrate highly probable connotations, they enter the area of implicational meaning of evaluation marks; they are subject to semantic transformations. While using precedent names, the authors mostly focus on standard language entity, which helps use them without additional connotations, interpretations, inter-text structures.