Напрями діагностики комунікативної готовності старших дошкільників до шкільного навчання

Abstract

У статті розглядаються напрями діагностики комунікативної готовності старших дошкільників до шкільного навчання. Описано особливості психосоціального розвитку цієї категорії дітей. Обґрунтовано необхідність вивчення комунікативної сфери дітей у загальній системі їхньої готовності до шкільного навчання. Визначено параметри дослідження комунікативної компетентності дитини у сукупності комунікативного, когнітивно-лінгвістичного та лінгвістичного компонентів мовлення. Розкрито шляхи встановлення закономірностей психічного розвитку дитини на основі інтегральних критеріїв. Запропоновано алгоритм та методи діагностики комунікативної готовності. Обґрунтовано розвивальний характер взаємодії дитини з логопедом у процесі інтерпретації ситуації, зображеної на картинці. Окреслено шляхи формування досвіду суб'єкт-суб'єктних стосунків і розширення простору мовленнєвого спілкування у процесі корекційної роботи. Визначено роль спостереження за розвитком дитини у процесі оволодіння формами й засобами спілкування у різних видах діяльності. Обґрунтовано необхідність проведення діагностичної роботи на основі індивідуального підходу, стимулювання пізнавальної мотивації дітей з урахуванням їхніх вікових і психічних особливостей. Доведено доцільність поєднання діагностичних и корекційних впливів у процесі педагогічної роботи. Визначено засоби моделювання різних видів діяльності дитини, що спрямовані на розвиток уваги, пам‘яті, мислення. Окреслено напрями використання результатів діагностики щодо подальшої психокорекційної роботи та прогнозування можливих труднощів на етапі навчальної та соціально-психологічної адаптації.

В статье рассматриваются направления диагностики коммуникативной готовности старших дошкольников к школьному обучению. Описаны особенности психосоциального развития этой категории детей. Обосновано необходимость изучения коммуникативной сферы детей в общей системе их готовности к школьному обучению. Определены параметры исследования коммуникативной компетентности ребенка в совокупности коммуникативного, когнитивно-лингвистического и лингвистического компонентов речи. Раскрыты пути установления закономерностей психического развития ребенка на основе интегральных критериев. Предложено алгоритм и методы диагностики коммуникативной готовности. Обосновано развивающий характер взаимодействия ребенка с логопедом в процессе интерпретации ситуации, изображенной на картинке. Очерчены пути формирования опыта субъект-субъектных отношений и расширения пространства речевого общения в процессе коррекционной работы. Определено роль наблюдения за развитием ребенка в процессе овладения формами и средствами общения в разных видах деятельности. Обосновано необходимость проведения диагностической работы на основе индивидуального подхода, стимулирование познавательной мотивации детей с учетом их возрастных и психических особенностей. Доказано целесообразность сочетания диагностических и коррекционных воздействий в процессе педагогической работы. Определены средства моделирования разных видов деятельности ребенка, направленных на развитие внимания, памяти, мышления. Очерчены направления использования результатов диагностики в дальнейшей психокоррекционной работе и прогнозирования возможных трудностей на этапе учебной и социально-психологической адаптации.

The article examines trends diagnosis communicative readiness older preschoolers to school. The features of psychosocial development of these children. The necessity of studying the communicative sphere of children in the general system of their readiness for school. The parameters of the study child's communicative competence in aggregate communicative, cognitive- linguistic and linguistic components of speech. Reveals ways to elucidate the psychological development of the child based on integrated criteria. The algorithm and methods of diagnosis communicative readiness. Grounded evolving nature of the interaction of the child with a speech therapist in the interpretation of the situation depicted in the picture. The ways of forming practices subject-subject relations and expanding area of verbal communication during remedial work. The role of monitoring the development of the child in the process of mastering the forms and means of communication in various activities. The necessity of the diagnostic work based on individual approach, stimulating cognitive motivation of children according to their age and mental characteristics. The expediency of a combination of diagnostic and remedial actions in the educational work. Defined for modeling various activities of the child, aimed at the development of attention, memory and thinking. Outlines the areas of diagnostic results of further work and psycho forecasting possible difficulties at the stage of learning and social- psychological adjustment.