Сенсорний розвиток дитини в онтогенезі визначає інтенсівність її ознайомлення з оточуючим світом. Даний напрямок розвитку грунтується на таких когнітивних процесах як відчуття і сприймання. Саме останнє, тобто сприймання несе в собі інформаційно-узагальнюючу функцію стосовно того, що засвоюється і диференціюється дитиною в предметному, соціальному, природному світі. Разом з тим, виникає питання про ті сутнісні складові, які найбільшою мірою впливають на адекватність і перспективність щодо динаміки розвиту дитини. Іншими словами, йдеться про значимість у виявленні певних детермінантів сприймання та відчуттів. З даної точки зору можна виділити значущість сенсорних вражень для створення умов подальшого інтелектуального розвитку дитини. З метою окремої фіксації впливу сенсорних вражень досліджувалися діти вікового періоду дошкільного дитинства з 2 до 7 років. У дослідженні ставилися завдання вивчення основних модальностей сприймання, а саме зорового, слухового, тактильного, вібраційного. Завдання методики носили синтетичний характер, і в силу цього дитина для встановлення сенсорної інформативності мала застосувати одну або декілька модальностей для встановлення сенсорного враження. Фіксувалися не тільки види модальностей, які використовувались дитиною, а й послідовність їх появи при встановленні сенсорного враження.
Сенсорное развитие ребенка в онтогенезе определяет интенсивнисть его ознакомления с окружающим миром. Данное направление развития основывается на таких когнитивных процессах как ощущение и восприятие. Именно последнее, то есть восприятие несет в себе информационно - обобщающую функцию относительно того, что усваивается и дифференцируется ребенком в предметном, социальном, природном мире. Вместе с тем, возникает вопрос о тех сущностных составляющих, которые в наибольшей степени влияют на адекватность и перспективность относительно динамики развития ребенка. Иными словами, речь идет о значимости в выявлении определенных детерминантов восприятия ощущений. С данной точки зрения можно выделить значимость сенсорных впечатлений для создания условий дальнейшего интеллектуального развития ребенка. С целью отдельной фиксации влияния сенсорных впечатлений исследовались дети возрастного периода дошкольного детства с 2 до 7 лет. В исследовании ставились задачи изучения основных модальностей восприятия, а именно зрительного, слухового, тактильного, вибрационного. Задачи методики носили синтетический характер, и в силу этого ребенок для установления сенсорной информативности имел возможность применить одну или несколько модальностей для установки сенсорного впечатления. Фиксировались не только виды модальностей, которые использовались ребенком, но и последовательность их появления при установлении сенсорного впечатления.
Touch a child's development in ontogeny determines intensivnist his acquaintance with the world. This development trend is based on cognitive processes such as sensation and perception. It is the latter that is the perception carries information - generalizing function of what differentiates digestible and child in the objective, social, natural world. However, the question arises about the essential components that have the greatest impact on the adequacy of the dynamics and prospects of development of the child. In other words, we are talking about the importance of identifying specific determinants of the perception of sensations. From this point of view, one can distinguish the significance of sensory impressions to create conditions for further intellectual development of the child. In order to separate the influence of sensory impressions fixation studied children preschool age period from 2 to 7 years. The study objective was to study the basic modalities of perception, namely the visual, auditory, tactile, vibratory. Tasks techniques wore synthetic, and therefore the child to establish informative touch had the opportunity to use one or more modalities for setting the touch experience. Recorded not only types of modalities used child, but also the sequence of their appearance in establishing sensory impressions.