Стаття присвячена проблемі комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників з нормальним та порушеним мовленнєвим розвитком. Особлива увага приділяється проблемі взаємозвʼязку мовленнєвих і комунікативних вмінь у процесі становлення і розвитку в ранньому і дошкільному віці. Доведено, що успішність у спілкуванні залежить не тільки від стану сформованості комунікативних навичок і комунікативної активності, а й від сформованості мовленнєвих умінь, здатності застосовувати мовні засоби, відповідності цих вмінь до вікови нормативів. Автори відмічають, що труднощі у комунікації виникають внаслідок мовленнєвого недорозвинення, обмеженого словникового запасу, порушенні граматичної будови мовлення. Аналіз літератури свідчить про особливу значущість окресленої проблеми стосовноі дітей з мовленнєвими порушеннями, загальним недорозвиненням мовлення зокрема. Дітям із загальним недорозвиненням мовлення притаманні труднощі у комунікативній діяльності, що зумовлюють низьку ініціативність в міжособистісних стосунках з однолітками, неспроможність бути повноцінним партнером у грі, виразити словами свої погляди і почуття. Водночас діти з тяжкими порушеннями мовлення демонструють недостатній рівень сформованості мовних засобів: недостатність словникового запасу, експресивний та пасивний аграматизм, труднощі в звуковому оформленні слів. Вивчення комунікативної діяльності дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення з позицій комунікативно-мовленнєвого розвитку дозволяє комплексно підійти до діагностики порушень, враховуючи структуру і ієрархію впливу кожного чиннику.
Статья посвящена проблеме коммуникативно-речевого развития дошкольников с нормальным и нарушенным речевым развитием. Особое внимание уделяется проблеме взаимосвязи в процессе становления и развития речевых и коммуникативных умений в раннем и дошкольном возрасте. Доказано, что успешность в общении зависит не только от сформированности коммуникативных навыков и коммуникативной активности, но и от сформированности речевых умений, способности применять языковые средства, соответствия этих умений возрастнім нормативам. Авторы отмечают, что трудности в коммуникации возникают вследствии речевого недоразвития, ограниченного словарного запаса, нарушении грамматического строя речи. Анализ литературы свидетельствует об особой значимости этой проблемы относительно детей с речевыми нарушениями, общим недоразвитием речи в частности. Детям с общим недоразвитием речи присущи трудности в коммуникативной деятельности, которые обусловливают низкую инициативность в межличностных отношениях со сверстниками, неспособность быть полноценным партнером в игре, выразить словами свои взгляды и чувства. В то же время дети с тяжелыми нарушениями речи демонстрируют недостаточный уровень сформированности языковых средств: недостаточность словарного запаса, экспрессивный и пассивный аграматизм, трудности в звуковом оформлении слов. Изучение коммуникативной деятельности детей старшего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи с позиций коммуникативно-речевого развития позволяет комплексно подойти к диагностике нарушений, учитывая структуру и иерархию влияния каждого фактора.
The article is devoted to the problem of communicative-and-speech development of preschool age children with normal and impaired speech development. Especially important is a problem of interrelations in the development process of speech and communication skills in early and preschool age. It is proved that the communicative success depends not only of communicative skills and of communicative activity development, but also of the speech skills development, ability to use language skills, and accordance these skills with age standards.
