Внесок А. Селецького в розвиток клінічного підходу в корекційній педагогіці

Abstract

В статті розглядаються різні аспекти використання клінічного підходу в процесі корекційно-виховної роботи з дітьми, що мають психофізичні вади. Серед проблем спеціальної педагогіки завжди були актуальними питання корекційно-виховної роботи з дітьми, що мають вади розвитку. Пошуки оптимальних шляхів її реалізації, удосконалення форм і методів спеціального навчання, розробка корекційних технологій продовжується до ХХІ ст. Розглядається внесок А. Селецького в розвиток клінічного підходу в корекційній педагогіці. Автор прийшов до висновку, А. Селецьким було запропоновано використання методу клінічної бесіди Ж. Піаже для дослідження особливостей розвитку особистості дитини в практиці психологічно-педагогічного консультування. Основним внеском клінічного методу, як зазначав А. Селецький, є одержання даних шляхом ретельного інтерв'ювання й спостереження за поведінкою в тих галузях, де просто відсутні задовільні тести. Крім того, клінічний метод більш придатний, чим статистичний, для вивчення неповторних або рідких подій, частота яких занадто мала, щоб можна було реалізувати підходящі статистичні стратегії. Клініцистові слід використовувати всі об'єктивні тестові дані й актуарні методики, застосовувані в конкретній ситуації, доповнюючи цю інформацію фактами й висновками, які можна одержати тільки клінічними методами.

В статье рассматриваются разные аспекты использования клинического подхода в процессе коррекционно-воспитательной работы с детьми, которые имеют психофизические недостатки. Среди проблем специальной педагогики всегда были актуальными вопрос коррекционно-воспитательной работы с детьми, которые имеют недостатка развития. Поиски оптимальных путей ее реализации, усовершенствование форм и методов специального обучения, разработка коррекционных технологий продолжается и ХХІ в. Рассматривается вклад А. Селецкого в развитие клинического подхода в коррекционной педагогике. Автор пришел к выводу, А. Селецким было предложено использование метода клинической беседы Ж. Пиаже для исследования особенностей развития личности ребенка в практике психологически-педагогического консультирования. Основным вкладов клинического метода, как отмечал А. Селецкий, является получение данных путем тщательного интервьюирования и наблюдения за поведением в тех областях, где просто отсутствуют удовлетворительные тесты. Кроме того, клинический метод более пригоден, чем статистический, для изучения неповторимых или редких событий, частота которых слишком мала, чтобы можно было реализовать подходящие статистические стратегии. Клиницисту нужно использовать все объективные тесту данные и актуарные методики, применяемые в конкретной ситуации, дополняя эту информацию фактами и выводами, которые можно получить только клиническими методами.

The article discusses different aspects of the use of clinical approach in the process of the correctional-educational work with children who have psycho-physical disadvantages. Among the problems of special pedagogics always been important question of the correctional-educational work with children who have a lack of development. Searching for optimal ways of its implementation, improvement of forms and methods of training, development of remedial technologies continues XXI century is Considered the contribution of A. Seletskiy in the development of clinical approach in correctional pedagogics. The author came to the conclusion A. Seletskiy it was proposed to use the method of clinical conversation J. piaget to study the peculiarities of the development of the personality of the child in practice psychologically-pedagogical counselling. The main contributions of the clinical method, as noted by A. Seletskiy, is receiving data through careful interviewing and observing behavior in those areas where it is simply not satisfactory tests. In addition, clinical method is more suitable than statistical, for the study of unique or rare events, the frequency of which is too small to implement the appropriate statistical strategy. A Clinician needs to use all objective test data and actuarial techniques to be used in a particular situation, supplementing this information with facts and conclusions, which can only be obtained by medical means.