На порозі сингулярності: планетарна спільнота у вирі Всесвіту

Abstract

У монографії обґрунтовано прогностичну концепцію еволюції планетарного соціального світу від моменту зародження і до порога сингулярності, тобто перехо-ду його в стан, непідвладний опануванню нашою свідомістю; визначено континуум Семантичного Всесвіту, по якому рухається планетарний світ у ході еволюції за-вдяки спонтанній дії механізму смислогенезу; простежено зміни станів організму людини від тяжіння до біоту живого до переходу в стан променевого людства; до-ведено, що головною організаційною формою життєустрою планетарної спільноти є цивілізація, і на цій основі обґрунтовано їх зміну; встановлено прямий генетичний зв’язок і функціональну залежність між визріванням атрибутивних властивостей людини і стрибком до якісно нового світоустрою; спрогнозовано завершення ста-новлення планетарного соціального організму як суперечності між Світовим суспі-льством знань і Планетарною особистістю протягом ХХІ століття; досліджено спів-відношення ентропії і негентропії на різних етапах сходження планетарного соціа-льного світу від працивілізації до космічної форми буття; розглянуто співвідношен-ня регуляції, управління, саморегуляції і самоорганізації на різних етапах еволюції планетарної спільноти; зрештою, подано когнітивне віддзеркалення еволюційного процесу в теоретичній сфері як переходу від концепції ноосоціогенезу до ноокосмо-генезу. Монографія призначена для науковців, викладачів, аспірантів, магістрів, сту-дентів, що займаються дослідженнями проблем ноосоціогенезу, самоорганізації і саморегуляції соціальних систем, теорії соціального управління, а також для прак-тиків – усіх, хто цікавиться системним і синергетичним аналізом проблем еволюції планетарного світу.

The monograph substantiates the prognostic concept of the evolution of planetary social world from the moment of generation to the threshold of singularity, i.e. its transition into the state not acquired by our consciousness; defines the continuum of Semantic Universe through which planetary world moves in its evolution due to spontaneous action of the mechanism of sense genesis; traces changes of states of human organism from gravity to biota of the living being to transition into the state of radiant humanity; proves that the major organizational form of lifestyle of planetary community is civilization and thereupon substantiates its change; sets the direct genetic relation and functional dependence between maturing of attributive characteristics of the human-being and leap to a completely new world order; predicts the end of formation of the planetary social organism in the XXI century as a contradiction between Global knowledge society and Planetary personality; studies the correlation between entropy and negentropy at different stages of the development of planetary social world from primo civilization to cosmic form of being; investigates the correlation between regulation, management, self-regulation and self-organization at different stages of evolution of planetary community; provides cognitive reflection of the evolutionary process in the theoretical field as a transition from the concept of noosociogenesis to noocosmogenesis. The monograph is addressed to researchers, teachers, postgraduates, masters, students, who investigate the problems of noosociogenesis, self-organization and self-regulation of social systems, theory of social management, and to practitioners – to everyone who deals with the problems of system and synergetic analysis of the problems of evolution of planetary world.