Діалогова позиція як суб'єкт освітнього процесу у формуванні толерантності

Abstract

Основними ознаками діалогової позиції у толерантності є: намір, цілеспрямованість, правила ведення співбесіди, розмови, умінні слухати співбесідника. В умовах правової держави, коли авторитарний стиль змінюється демократичним, зростає роль конструктивного діалогу не тільки в політиці та пропаганді, а й у інших сферах суспільного життя, зокрема в культурі, освіті. Невміння вести конструктивний діалог призводить до непотрібного протистояння і протидії сил, до гальмування демократичного розв’язання проблем.

Основными признаками диалоговой позиции в толерантности есть: намерение, целеустремленность, правила ведения беседы, разговора, умение слушать собеседника. В условиях правового государства, когда авторитарный стиль сменяется демократическим, возрастает роль конструктивного диалога не только в политике и пропаганде, но и в других сферах общественной жизни, например в культуре и образовании. Неумение вести конструктивный диалог приводит к ненужному противостоянию и противодействию сил, до торможения демократического решения проблем.

The basic signs of dialog position in tolerance it is been: intention, purposefulness, rules of conduct of conversation, talk, ability to listen an interlocutor. In the conditions of the legal state, when authoritarian style is replaced democratic, the role of structural dialog increases not only in a policy and propaganda but also in other spheres of public life, for example in a culture and education. The lack of ability to conduct a structural dialog results in unnecessary opposition and counteraction of forces, to braking of democratic decision of problems.