У статті описані основні аксіологічні освітні й частково позаосвітні проблеми стимулювання студентської молоді до самовдосконалення через переоцінку, рефлексію й ревізію традиційних і нових цінностей самовдосконалення, що має вдосконалити освітню інноватику в цій царині. Автори піднімають одвічну проблему фізичної культури, активності й фізичного самовдосконалення як ціннісного виміру буття молодої людини. Мета статті полягає в системному аналізі й огляді наявних теорій і практик сучасного фізичного самовдосконалення студентської молоді, узагальненні досліджень на перетині традиційної педагогіки, освітньої та позаосвітньої фізкультурної інноватики й урешті – окресленні найактуальніших аксіологем персонального, групового чи масового самовдосконалення фізичного та тілесного розвитку. Для контрастності й наочності розглядаються загальносвітові тенденції становлення аксіологічних засад фізичного самовиховання студентської молоді. Для цього у роботі використані методи тематичного відбору, системного та контент-аналізу релевантної літератури, моделювальні, зіставно-типологічні, соціологічні та психокультурні екстраполяції та метод узагальнення основних світових тенденцій. Основний результат статті – узагальнення «горизонтальних» соціокультурних та «вертикальних» традиційних цінностей самовдосконалення, а головне – розуміння контексту глобальних, локальних; групових та індивідуальних детермінувальних факторів, на перетині яких опинилася освітня інноватика в царині фізкультурного самовдосконалення. Актуальність статті покликана новими глобалізаційними та інформаційно-технологічними умовами, в яких опинилася українська й світова фізкультурна освіта. Остання в контексті інноватики та численних реформ вже не уявляється як відносно автономна і має враховувати позаосвітні цінності, тренди й тенденції.
The article describes the main axiological educational and partly non-educational problems of stimulating student youth to self-improvement through reassessment, reflection and revision of traditional and new values of self-improvement, which should improve educational innovation in this area. The authors raise the eternal problem of physical culture, activity and physical self-improvement as a valuable dimension of a young person's existence. The purpose of the article is a systematic analysis and review of existing theories and practices of modern physical self-im-provement of student youth, a generalization of research at the intersection of traditional pedagogy, educational and non-ed-ucational physical culture innovations, and finally – an outline of the most relevant axiologists of personal, group, or mass self-improvement of physical and physical development. For contrast and clarity, both global and national trends in the formation of axiological foundations of physical self-education of student youth are considered.
For this, the work uses methods of thematic selection, system and content analysis of relevant literature, modeling, comparative typological, sociological and psychocultural extrapolations, and the method of generalizing the main world and regional (Ukrainian) trends. The main result of the article is the generalization of "horizontal" socio-cultural and "vertical" traditional values of self-im-provement, and most importantly, the understanding of the context of global and local; group and individual determining fac-tors, at the intersection of which educational innovation in the field of physical culture self-improvement was found. The relevance of the article is due to the new globalization and information technology conditions in which Ukrainian and global physical education has found itself. The latter, in the context of innovation and numerous reforms, is no longer seen as relatively autonomous and should take into account non-educational values, trends and tendencies.
