У цій статті проведено аналіз підходів до організації фізичної підготовки в різних європейських країнах з акцентом на підготовку населення до захисту країни в умовах військових конфліктів. Встановлено, що країни, які мають обов’язкову військову службу або розвинену систему територіальної оборони, зазвичай мають ефективні програми фізичної підготовки, спрямовані на розвиток витривалості, сили та координації. Водночас країни без обов’язкової військової служби прагнуть розвивати фізичну активність населення через спорт, волонтерські ініціативи та навчання.
This article analyzes approaches to organizing physical training in various European countries, with a focus on preparing the population for national defense in the context of military conflicts. It was found that countries with mandatory military service or a well-developed territorial defense system typically have effective physical training programs aimed at developing endurance, strength, and coordination. Meanwhile, countries without mandatory military service tend to promote physical activity among the population through sports, volunteer initiatives, and education.
