Дисертацію присвячено дослідженню художньої моделі «хутір як світ» у малій прозі Д. Марковича. Концепт «хутір» розглянуто у зв’язку з попередньою філософсько-літературною традицією, зокрема «хутірською філософією» Пантелеймона Куліша, та міфологічною картиною світу, притаманною архаїчній ментальній свідомості. Значну увагу в дисертації приділено складним семантичним зв’язкам, що виникають між константами хутора і архетипами міста, села, церкви, могили тощо; ролі часопросторових чинників у формуванні системи персонажів. Досліджуються жанрово-стильові аспекти втілення світоглядної моделі «хутір» у малій прозі Д. Марковича: проаналізовано жанровий склад творчої спадщини автора з огляду на специфіку його художнього мислення; визначено співвідношення реалістичних і модерністських рис ідіостилю в контексті творчих пошуків українського письменства межі XIX – XX століть.
The dissertation is to devoted to search of important aspects of idiostylistics, genre searches and artistic outlook of Dmytto Markevych. The specifics of the artistic model of reality which a writer creates in his small prose belongs to these aspects as well. This problems seems specially important during current massive
integrative processes in the modern humanistic which need full methodology in the research of esthetic phenomenon to which literature also belongs. The main artistic model of Dmytro Markevych is «hutor as world». The consept of hutor is discussed due to the previous philosophical and literature tradition. Indeed Panteleimon Kulish had his hutor philosophy and mythological outlook which was specific for archaic mental conciseness. The research of the main artistic model of the writer is made with various methods which includes elements of semiotic and mythopoetic analysis. The unique artistic mark of Dmytro Markevych is shown by the prism of rethinking archaic conscience and active dialogue between the past and present. Genre-stylistic aspects of hutor outlook in the prose of Dmytro Markevych are researched; the genre of the heritage of the writer was analyses according to specifics of his artistic thinking; the proportion of realistic and modern features in the context of atistic research of the Ukrainian writers in XXI-XX centuries is defined. The artistic evolution of the author hasn’t finished by depiction of modern thinking into a strong system, but the analysis of his prose states his strong almost modern manner. This paper analyses completely new narrative strategis of the
author, numerous intertextual links which make his small prose belong to the wide literature context.
