Дисертація присвячена дослідженню принципу мінливості, з’ясуванню
його сутності, змісту й форм, а також виявленню його ролі в розвитку
соціальних систем. Автор обґрунтовує, що для осягнення іманентної природи
цих систем правомірним і продуктивним може бути застосування принципу
мінливості, який разом із принципами спадкоємності та добору входить до
відомих законів Ч.Дарвіна. Мінливість визначено як принцип, котрий
обумовлює пластичність соціальних систем, забезпечує їх оновлення шляхом
набуття якісно нових станів і форм існування з метою подальшого
еволюційного розвитку. Автором запропоновано дві евристичні моделі
соціальної мінливості: перша – відображує її роль і функції в культурі соціуму,
друга – дає можливість описати механізм дії мінливості, визначити рушійні
сили, умови, фактори, що її спричинюють, а також окреслити основні
альтернативні варіанти вибору системою подальшого шляху розвитку.
Визначено специфіку реалізації принципу мінливості в українському соціумі як
суспільстві перехідного типу, яка зумовлюється певними ментальними рисами
(соціальними обмеженнями), надмірною фрагментарністю політичного поля
країни та сучасним глобалізаційним тиском.
This thesis represents the research of the principle of variability, its essense,
contents, forms and role in the existence and development of social systems. The
author proves that the principle of variability – one of the three famous Ch.Darwin’s
laws – can be applied to analyzing the social systems. Variability is defined as a
principle that assures flexibility of the social systems and provides their rennovation
by means of taking new forms and states of existence for further evolution. The
scholar introduces two heuristic models of social variability. The first one shows its
role and function in the culture of society. The second one allows describing a
mechanism of variability, pointing out its driving forces, as well as conditions and
factors that cause it. It also permits to indicate the main alternatives of choosing the
further development direction. It is proved that the pecularity of variability in the Ukrainian society is determined by some mental features (social limitations), excessive fragmentariness of the political sphere and the tension of contemporary globalization.
