Нові радянські "історичні ювілеї і дати" та їх відзначення в період наростання системної кризи комуністичного ладу (1965 – 1985 рр.)

Abstract

На прикладі відзначення 1500-річчя заснування Києва і 1000-річчя хрещення Русі проаналізовано особливості формування нової моделі радянської історичної пам’яті та місце у ній нових «історичних ювілейних дат». Доведено, що в роки «застою» посилення політики русифікації проявлялося як в нівелюванні української самобутності, так і у формуванні нових історичних міфів про спільність історії «трьох братніх народів». Вказано, що метою масштабної ідеологічної кампанії з утвердження нової інтерпретації історичних передумов утворення «радянського народу», яка мала доповнити концепцію «єдиної колиски» і «давньоруської народності» було створення «нової історичної спільності». Деталізовано розглянуто процес формування ювілейних дат; зазначено, що до їх створення було залучено як партійно-державні органи влади, так і наукову, освітянську, театральну, мистецьку і музичну громадськість. Зроблено висновок, що новостворені ювілейні дати по-суті означали перемогу неоімперської історичної концепції пам’яті в СРСР.

On the example of the celebration of the 1500-th anniversary of the founding of Kiev and the 1000-th anniversary of the baptism of Russia, the features of the formation of the new model of the Soviet historical memory and the place in it of the new “historical anniversaries” are analyzed. It was proved that in the years of "stagnation", the strengthening of the Russification policy was manifested both in the leveling of the Ukrainian identity and in the formation of new historical myths about the common history of the "three fraternal peoples". It is indicated that the goal of a large-scale ideological campaign to assert a new interpretation of the historical prerequisites for the formation of the “Soviet people”, which was to complement the concept of “single cradle” and “ancient Russian people”, was to create a “new historical community”. Considered in detail the process of forming anniversaries; It is indicated that both party-state authorities and the scientific, educational, theatrical, artistic, and musical public were involved in their creation. It was concluded that the anniversary dates again signified the victory of the neo-imperial historical concept of memory in the USSR.