Євреї Кам’янця-Подільського у ХІХ ст.

Abstract

У статті на основі аналізу монографічної та періодичної літератури, архівних документів робиться спроба визначити особливості життя євреїв Кам’янця-Подільського упродовж ХІХ ст., окреслити вплив єврейської громади міста на його розвиток, розкрити сфери економічного та культурного домінування євреїв у місті, показати впливи політики російської влади на міську громаду і реакції євреїв-міщан на діяльність місцевої російської адміністрації. Окремим сюжетом статті є визначення ролі єврейських органів управління – кагалів на життя міської юдейської общини. Упродовж ХІХ ст. євреї Кам’янця-Подільського намагалися зберігати власну релігійно-етнічну самобутність, одночасно інтегруючись у нові соціально-економічні відносини, які сформувалась у місті після отримання ним статусу губернського міста. У місті зберігалась традиційна релігійна громада, з її керівним органом – кагалом. Продовжували діяти єврейські релігійні установи, громада утримувала власним коштом заклади освіти та богадільні. Єврейські купці та ремісники дійшли спільної мови з місцевим російським чиновництвом та стали виконувати його замовлення щодо сільськогосподарських та промислових виробів.

In the article, based on the analysis of monographic and periodical literature, archival documents, an attempt is made to identify the peculiarities of Kamyanets-Podilskyi Jews during the 19th century, to outline the influence of the Jewish community of the city on its development, to reveal the areas of economic and cultural dominance of Jews in the city, to show the influence of politics Russian authorities against the urban community and the reactions of the burgesses to the activities of the local Russian administration.A separate story of the article is the definition of the role of Jewish governing bodies - Khalalas in the life of the urban Jewish community. During the nineteenth century. Kamianets-Podilskyi Jews tried to preserve their own religious and ethnic identity while integrating into the new socio-economic relations that had formed in the city after receiving the status of a provincial city. The city has a traditional religious community, with its governing body - kahal. Jewish religious institutions continued to operate, the community maintained educational institutions and almshouses at their own expense. Jewish merchants and artisans came to a common language with local Russian officials and began to fulfill his orders for agricultural and industrial products.