ISSN: 2310-8290
dc.contributor.author | Приходько, Микола Миколайович | |
dc.date.accessioned | 2024-10-25T10:22:48Z | |
dc.date.available | 2024-10-25T10:22:48Z | |
dc.date.issued | 2020 | |
dc.identifier.citation | Приходько, М. М. Історіографічна традиція дослідження Гетьманату Павла Скоропадського / М. М. Приходько // Вісник аграрної історії : науковий журнал / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Нац. ун-т біоресурсів та природокористування України, Держ. наук. с.-г. б-ка Нац. аграр. акад. наук України. - Київ, 2020. - № 31/34. - С. 43-51. | uk |
dc.identifier.uri | http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/46468 | |
dc.description.abstract | У статті висвітлюється історіографічна традиція дослідження гетьманської держави Скоропадського, класифікована залежно від періоду здійснення наукових пошуків та вектора розвитку науки, пануючого на той чи інший час у суспільстві. Автором зроблено поділ історіографічного доробку вітчизняних і закордонних дослідників з проблеми становлення та розвитку міжнародних політичних та економічних зв’язків гетьманату П. Скоропадського виокремлюючи етапи: а) дослідження до 1922 рр.; б) дослідження радянського періоду до 1990 р.; в) дослідження періоду незалежної України від 1991 р. по теперішній час. В публікації з`ясовано, що вітчизняна історіографія 1920-х рр. представлена працями науковців, які належали до української дослідницької традиції й були вільні від тиску радянської ідеологічної кон’юнктури. Переважна більшість з них працювали в умовах еміграції, на останніх її етапах ця традиції зливається із західною історичною наукою, справляючи вплив на її підходи і оцінки. Радянська історіографія принципово відмовляла українським урядам, зокрема і урядам Української держави, у зовнішньополітичній суб’єктності. Дослідник дійшов висновку, що радянські дослідники мусили подавати Гетьманщину 1918 р. як «буржуазно-націоналістичний» маріонетковий режим, цілком контрольований німецькими окупаційними силами.Праці цього періоду характеризують Гетьманат П. Скоропадського, як складову громадянської війни на теренах колишньої Російської імперії. Висвітлено, що у новітній вітчизняній історіографії було здійснено своєрідну «реабілітацію» Української Держави та її провідних діячів, зняття найбільш одіозних ідеологем радянської історіографії. | uk |
dc.description.abstract | The article high lights the historiographical tradition of the study of Skoropadsky's Hetmanstate, classified according to the period of scientific research and the vector of the development of science, prevailingatone time or another in society. The author made a division of the historiographic work of domestic and foreign researchers on the problem of formation and development of international political and economic relations of Hetman P. Skoropadsky, distinguishing the stages: a) researchuntil 1922; b) studies of the Soviet period up to 1990; c) a study of the period of independentUkrainefrom 1991 tothepresent. The articles hows that the national historiography of the 1920s is represented by the works of scholars who belonged to the Ukrainian research tradition and were free from the pressure of the Soviet ideological situation. The vast majority of them worked in the contex to femigration, in its lasts tages this tradition merges with Western historical science, influencing its approaches and evaluations. Soviet historiography has fundamentally denied the Ukrainian government, including the governments of the Ukrainian state, foreignpolicy. The researcher concluded that Soviet researchers had to submit to the Hetmanatein 1918 as a "bourgeois-nationalist" puppet regime, completely controlled by the German occupation forces. The works of this period characterize Hetmanat P. Skoropadsky as a component of civil war in the territory of the former Russian Empire. It is revealed that in the newest national historiography there was a kind of "rehabilitation" of the Ukrainian State and its leading figures, removal of the most odious ideologues of Soviet historiography. | uk |
dc.language.iso | uk_UA | uk |
dc.publisher | ТОВ «ТВОРИ» | uk |
dc.subject | геополітика | uk |
dc.subject | гетьман Скоропадський | uk |
dc.subject | Гетьманат | uk |
dc.subject | зовнішня політика | uk |
dc.subject | Перша світова війна | uk |
dc.subject | дипломатична служба | uk |
dc.subject | дипломатичний корпус | uk |
dc.subject | система міжнародних зв’язків | uk |
dc.subject | Брестські угоди | uk |
dc.subject | Четверний союз | uk |
dc.subject | geopolitics | uk |
dc.subject | hetman Skoropadsky | uk |
dc.subject | hetmanat | uk |
dc.subject | foreignpolicy | uk |
dc.subject | World War I | uk |
dc.subject | diplomatic service | uk |
dc.subject | diplomatic corps | uk |
dc.subject | system of international relations | uk |
dc.subject | Brest agreements | uk |
dc.subject | Fourth Union | uk |
dc.title | Історіографічна традиція дослідження Гетьманату Павла Скоропадського | uk |
dc.title.alternative | The Historiographical Tradition of the Study of Hetmanate of Pavlo Skoropadsky | uk |
dc.type | Article | uk |
dc.identifier.udc | 94(477)”1918”:327.82(4)](043.3) | |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.31392/VAH-2020.30-34.04 |