The current state of the problem of professional training of specialists in the field of inclusion education has been studied. The practical aspects of its improvement are analyzed. Variable scientific searches within the defined research problem are considered. The main paradigms of the organization of the psychological-pedagogical process were analyzed, which made it possible to identify the principle positions of the professional training of specialists in the fied of inclusion education. The attention is focused on the importance and necessity of studying and providing the best practices of foreign countries in the context of higher education. The key parameters for ensuring the competitiveness of a specialist in this sphere are determined: a high overall level of development of the national education system; assimilation of new and advanced experience acquired in the process of cooperation with foreign countries; ensuring the quality of services in the internal and external markets of educational services; availability of quality educational and research infrastructure; development of strategic partnership; development of mobility. Thus, the key parameters are determined and the pedagogical conditions for the construction of the system of professional training of specialists in the fied of inclusion education are characterized: competence-based practical orientation (knowledge in action); observance of phasing (direction, improvement, deepening); polyfactorial diagnostics (conducting professional diagnostics and appropriate adjustment of the process of professional education students at all its stages); professionalization and individualization of the professional training process; intensification, optimization and modernization of the process of professional training; internationalization, integration of science, education, labor market and mobility of students; introduction of an intellectual and creative approach; application of personal-oriented and interactive modern technologies, methods and forms of student education; integration of professionally oriented disciplines in the context of a transdisciplinary approach; stimulation of self-knowledge and reflection as mechanisms of personal growth, self-improvement, self-educationself-realization, self-management and self-realization. Emphasis is placed on the importance and necessity of studying and implementing the best practices of foreign countries in the context of higher education. Ways to modernize mentioned professional training have been clarified. On the basis of the conducted analysis, the content of the professional training of specialists in the fied of inclusion education was clarified and the components of the structure of the readiness of the future competitive specialist (in the aspect of innovative activity), prepared to work in modern market conditions, were determined.
Досліджено сучасний стан проблеми професійної підготовки фахівців галузі інклюзивної освіти. Аналізуються практичні аспекти її вдосконалення. Розглядаються варіативні наукові пошуки в межах означеної проблеми дослідження. Проаналізовано основні парадигми організації психолого-педагогічного процесу, що дозволило виявити принципові позиції зазначеної професійної підготовки й визначити ключові параметри та педагогічні умови конструювання системи професійної підготовки фахівців галузі інклюзивної освіти, а саме: компетентнісне практичне зорієнтування (знання в дію); дотримання етапності (спрямування, вдосконалення, поглиблення); поліфакторне діагностування (проведення професійної діагностики та відповідного коригування процесу професійно-педагогічної підготовки студентів на всіх його етапах); професіоналізація й індивідуалізація процесу професійної підготовки; інтенсифікація, оптимізація та модернізація процесу професійної підготовки психологів у даній галузі; інтернаціоналізація, інтеграція науки, освіти, ринку праці та мобільність студентів; провадження інтелектуально-креативного підходу; застосування особистісноорієнтованих та інтерактивних новітніх технологій, методів і форм навчання студентів; грація професійно орієнтованих дисциплін у контексті трансдисциплінарного підходу; стимулювання самопізнання та рефлексії як механізмів особистісного зростання, самовдосконалення, самовиховання, самореалізації, самоуправління та самоздійснення. Отже, на основі проведеного аналізу уточнено зміст професійної підготовки психологів в галузі спеціальної освіти та визначено компоненти структури готовності майбутнього конкурентоспроможного фахівця галузі інклюзивної освіти (в аспекті інноваційної діяльності), підготовленого до роботи в сучасних ринкових умовах.
