В статті аналізується специфіка феномену харизми викладача, що включає в себе як особистісні, так і комунікативні виміри. Використовується методологія метаантропології Н. Хамітова, вчення про буденне, граничне та метаграничне буття людини. Для осмислення аспектів особистісного діалогу між викладачем та студентом методологічно плідним видався підхід М. Бубера, який вдало аналізує специфіку комунікативної системи «Я-Ти», що приводить до взаєморозуміння та конструктивної співтворчості, а також «Я-Воно» як комунікативної системи об’єктивації Іншого та світу за відсутності особистісного діалогу. Пропонується авторська концепція харизми викладача, у рамках якої усвідомлюється екзистенціально-тілесна, екзистенціально-особистісна та екзистенціально-комунікативна харизма викладача, що проявляються у процесі спілкування зі студентами.
The article analyzes the specificity of a teacher’s charisma phenomenon, which includes both personal and existential dimensions. The methodology of N. Khamitov metaanthropology, the doctrine of everyday, ultimate and transcendental dimensions of human existence, is used. For understanding the aspects of personal dialogue between teacher and student we use the approach of M. Buber, which successfully analyzes the specifics of the communicative system “I-You”, which leads to mutual understanding and constructive co-creation, as well as “I-It” as a communicative system of objectification of the Other person according to lack of personal dialogue. The author’s concept of the teacher’s charisma is proposed, within the existentially-physical, existentially-personal and existentially-communicative charisma of a teacher, manifested in process of communication with students are realized.
