Кримінальна відповідальність за поширення певних видів інформації в умовах режиму воєнного стану

Abstract

Російська агресія є основною загрозою конституційним правам і свободам українських громадян, правам і законним інтересам юридичних осіб, відповідно відсіч, протидія агресії сприяє насамперед безпеці, захисту людей, їх життя та здоров’я, їх прав і свобод. Стаття 34 Конституції України гарантує право на свободу вираження поглядів; це положення також визначає, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Стаття присвячена виявленню особливостей притягнення до кримінальної відповідальності за порушення встановлених законодавчих обмежень щодо поширення окремих видів інформації в умовах воєнного стану. За результатами проведеного дослідження, аналізу судової практики встановлено, що найпоширенішим видом колабораційної діяльності (стаття 111-1 КК України) є інформаційна діяльність у співпраці з державою-агресором (публічна підтримка агресії, поширення закликів до підтримки агресора та окупації, проведення референдумів на окупованих територіях тощо), найпоширенішим способом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 436-2 КК України, є поширення відповідних матеріалів у соціальних групах за допомогою Інтернет-ресурсів; обґрунтовано, що публічні заперечення або публічні заклики є діями з чітко вираженим інформаційним характером, основний зміст яких полягає у передачі, поширенні певної інформації різними шляхами. Визначена конкуренція ч. 1 статті 111-1 КК України «Колабораційна діяльність» з іншими нормами КК України, зокрема, публічні виступи на підтримку дій держави-агресора за певних обставин (наприклад, через різне трактування змісту промови) можуть бути кваліфіковані одночасно ще за ч. 2 статті 109 КК України «публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади» та ч. 1 статті 110 КК України «публічні заклики до зміни меж території або державного кордону України».

Russian aggression is the main threat to the constitutional rights and freedoms of Ukrainian citizens, the rights and legitimate interests of legal entities, accordingly, countering aggression contributes primarily to the safety and protection of people, their lives and health, their rights and freedoms. Article 34 of the Constitution of Ukraine guarantees the right to freedom of expression; this provision also states that everyone has the right to freely collect, store, use and disseminate information. The exercise of these rights may be limited by law in the interests of national security, territorial integrity or public order in order to prevent riots or crimes, to protect public health, to protect the reputation or rights of others, to prevent the disclosure of information obtained in confidence, or to maintain authority and impartiality of justice. The article is devoted to identifying the features of bringing to criminal responsibility for violation of established legal restrictions on the distribution of certain types of information under martial law. According to the results of the conducted research and analysis of judicial practice, it was established that the most common type of collaborative activity (Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine) is informational activity in cooperation with the aggressor state (public support for aggression, spreading appeals to support the aggressor and the occupation, holding referendums in the occupied territories etc.), the most common way of committing the criminal offense provided for in Article 436-2 of the Criminal Code of Ukraine is the distribution of relevant materials in social groups using Internet resources; it is substantiated that public objections or public appeals are actions with a clearly expressed informational character, the main meaning of which is the transmission and dissemination of certain information in various ways. The determined competition of part 1 of article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine "Collaborative activity" with other norms of the Criminal Code of Ukraine, in particular, public speeches in support of the actions of the aggressor state under certain circumstances (for example, due to different interpretations of the content of the speech) can be qualified at the same time under part 2 of Article 109 of the Criminal Code of Ukraine "public appeals for a violent change or overthrow of the constitutional order or for the seizure of state power" and Part 1 of Article 110 of the Criminal Code of Ukraine "public appeals for changes in the territory or state border of Ukraine."