У статті досліджено доктринально-правові засади забезпечення охорони здоров’я за умов воєнного стану. Важливість теми обґрунтована початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, що створило складні умови існування української системи охорони здоров’я. Отже, початок Росією повномасштабного вторгнення на територію України спонукав уряд до низки змін в системі охорони здоров’я. У статті наголошується, що український досвід функціонування медичної системи в умовах воєнного стану є унікальним для країн Європи у ХХІ ст. Українська влада у складних обставинах відстоювання незалежно була змушена швидко реагувати на нові виклики та модернізувати законодавство для забезпечення нормального функціонування держави. У статті доведено, що низка прийняти нормативно-правових актів забезпечили можливість збереження в Україні дотримання права людини на охорону здоров’я. Міністерство охорони здоров’я вжило низку заходів, які забезпечили роботу медичних закладів в умовах воєнного стану, гарантувати українським військовим, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам доступ до безкоштовної допомоги та реабілітації. Автор наголошує, що низка затверджених нормативно-правових актів дозволила долучити до роботи у лікарнях більшу кількість професіоналів, що допомогло уникнути кризи в системі охорони здоров’я. У статті наголошується, що уряду вдалося не тільки зберегти, але й продовжити реформу медицини в Україні. Автор доводить, що створення цифрових застосунків, використання Міністерством охорони здоров’я ЗМІ дозволило забезпечити обізнаність громадян з питань надання першої допомоги пораненим. Цифрові застосунки для мобільних телефонів забезпечили можливість консультацій для тих, хто цього потребує якнайшвидше. Однак випадки необґрунтованих смертей у медичних закладах доводять про необхідність удосконалення законодавства та створення системи контролю відповідальності медичних закладів за життя та здоров’я пацієнтів.
The article examines the doctrinal and legal principles of providing health care under martial law. The importance of the topic is justified by the beginning of the full-scale Russian invasion of Ukraine, which created difficult conditions for the existence of the Ukrainian health care system. Therefore, the beginning of Russia’s full-scale invasion of the territory of Ukraine prompted the government to make a number of changes in the health care system. The article emphasizes that the Ukrainian experience of the functioning of the medical system under martial law is unique for European countries in the 21st century. The Ukrainian authorities, in the difficult circumstances of defending themselves independently, were forced to quickly respond to new challenges and modernize legislation to ensure the normal functioning of the state. The article proves that the adoption of a number of normative legal acts ensured the preservation of the human right to health care in Ukraine. The Ministry of Health has taken a number of measures to ensure the operation of medical facilities under martial law, to guarantee access to free care and rehabilitation for Ukrainian military personnel, veterans, and internally displaced persons. The author emphasizes that a number of approved legal acts made it possible to involve a greater number of professionals in the work in hospitals, which helped to avoid a crisis in the health care system. The article emphasizes that the government managed not only to preserve, but also to continue the reform of medicine in Ukraine. The author proves that the creation of digital applications and the use of mass media by the Ministry of Health made it possible to ensure citizens’ awareness of the issues of providing first aid to the wounded. Digital applications for mobile phones have made counseling available to those who need it as soon as possible. However, cases of unjustified deaths in medical institutions prove the need to improve the legislation and create a system of monitoring the responsibility of medical institutions for the lives and health of patients.
