Особливості формування основ здорового способу життя у дітей старшого дошкільного віку засобом ігор-естафет в освітньому просторі закладу дошкільної освіти

Abstract

У статті представлено різні наукові підходи до тлумачення сутності понять «здоров’я», «спосіб життя», «здоровий спосіб життя». Проведений аналіз сучасної психолого-педагогічної, валеологічної, методичної літератури та довідникових джерел було уточнено поняття «здоровий спосіб життя дитини старшого дошкільного віку» як наявність у дитини віком 5–6 (7) років сукупності знань та уявлень про здоров’я людини та важливу роль в житті людини компонентів здорового способу життя (дотримання режиму дня та харчування; правил гігієни; обов’язковість ранкової гімнастики та рухової активності впродовж дня), емоційно-позитивне ставлення дитини до цих компонентів та їх практична реалізація у поведінці та діяльності за допомогою доступних для неї способів дій. Визначено та схарактеризовано чотирьох-компоненту структуру здорового способу життя дитини старшого дошкільного віку, представленого когнітивним, емоційним, руховим та мотиваційно-поведінковим компонентами. Встановлено, що одним із ефективних засобів формування здорового способу життя у дітей старшого дошкільного віку виступають ігри-естафети як рухливі командні ігри з правилами, спрямовані на орієнтування учасників щодо досягнення конкретно визначеної мети, оскільки вони активізують рухову активність дітей, навчають їх життєво необхідним руховим навичкам та здатності їх самостійно застосовувати в житті, формують у дітей фізичні якості, руховий досвід, а також усвідомлене й бережливе ставлення до свого організму та здоров’я. На основі узагальнення наукової літератури та провідного педагогічного досвіду визначено основні вимоги, яких варто дотримуватися педагогам закладів дошкільної освіти під час організації та проведення ігор-естафет; схарактеризовано класифікацію ігор-естафет, які проводять з дітьми 5-6 (7) років (за способом дій учасників; за кількістю ігрових завдань; за способом організації та шляхом переміщення учасників; за видами ігрових вправ; за вимогами до виконуваних завдань). Окреслено перспективні напрямки проведення подальших наукових розробок з порушеної проблематики.

The article presents various scientific approaches to the interpretation of the essence of the concept’s “health”, lifestyle”, “healthy lifestyle”. The analysis of modern psychological-pedagogical, valeological, methodical literature and reference sources was carried out, the concept of “healthy lifestyle of a child of older preschool age” was clarified as the presence in a child aged 5-6 (7) of a set of knowledge and ideas about human health and an important role in a person’s life, the components of a healthy lifestyle (observance of the daily routine and nutrition; rules of hygiene; mandatory morning gymnastics and physical activity during the day), the child’s emotional and positive attitude towards these components and their practical implementation in behavior and activities with the help of available to them methods of action. The four-component structure of a healthy lifestyle of a child of older preschool age, represented by cognitive, emotional, motor and motivational-behavioral components, was defined and characterized. It has been established that one of the effective means of forming a healthy lifestyle in older preschool children is relay games as mobile team games with rules aimed at orienting participants to achieve a specific goal, as they activate children’s motor activity, teach them vital motor skills and the ability to apply them independently in life, form children’s physical qualities and motor experience, as well as a conscious and careful attitude to their body and health. Based on the generalization of scientific literature and leading pedagogical experience, the basic requirements that teachers of preschool education institutions should follow during the organization and conduct of relay games are defined; the classification of relay games conducted with children 5-6 (7) years old is characterized (by the method of actions of the participants; by the number of game tasks; by the method of organization and by the way of moving the participants; by the types of game exercises; by the requirements for the tasks performed). Prospective directions for further scientific developments on the raised issues are outlined.