Формування у молодших школярів уміння працювати з інформацією засобом мовної моделі ШІ Chat GPT

Abstract

У статті висвітлено підходи до розв’язання проблеми формування в учнів 4-го класу уміння працювати з інформацією з використанням мовної моделі штучного інтелекту Сhat GPT. Встановлено засобом дефінітивного аналізу зв’язок вказаного уміння з медіаграмотністю, комунікативними навичками, інформаційною / інформаційно-комунікаційною / цифровою компетентністю та методами її формування, критичним мисленням, активним читанням. Констатовано, що уміння працювати з інформацією є складником інформаційно-комунікаційної компетентності випускника НУШ, яке передбачає: вміння опрацьовувати текстову і графічну інформацію, критично її оцінювати, перетворювати інформацію з однієї форми в іншу; використовувати інформаційні технології для розв’язання завдань; знання та володіння способами пошуку інформації. Описано потенціал мовної моделі штучного інтелекту Сhat GPT у процесі формування уміння працювати з інформацією молодших школярів, яку розглядаємо через здатність до: забезпечення вербальної діалогічної взаємодії з учнями в реальному часі, автоматичного генерування контенту, створення можливості школярів формулювати запитання різних когнітивних рівнів, отримання відповіді на них і відстежування достовірність інформації. Проілюстровано зміст і методичні особливості формування конкретних умінь (працювати з текстами, таблицями, схемами, зображеннями, складати простий чи складний план до тексту, формулювати та порівнювати визначення тощо) в учнів 4-го класу під час вивчення української мови та курсу «Я досліджую світ». Звернено дослідницьку увагу на методичні особливості формування уміння працювати з інформацією. Зокрема, доцільність використання пояснювальних бесід, описів, порівнянь (об’єктів, явищ, визначень ключових понять), інсценізацій (діалог між глобусом і картою), створення власних схем і малюнків (прогноз погоди); організацію індивідуальної роботи, парної та групової взаємодії, проєктних робіт; використання вправ на розвиток критичного мислення («Порівняльна (концептуальна) таблиця», «Читаємо в парах, узагальнюємо в парах», «Тонкі і товсті запитання», «Дерево рішень», «Крісла автора», «Вірю-не вірю», «Читання з передбаченням» та інших).

The article highlights approaches to solving the problem of developing the ability of 4th grade students to work with information using the language model of artificial intelligence Сhat GPT. By means of the definitional analysis, the connection of this skill with media literacy, communication skills, information / information-communication / digital competence and methods of its formation, critical thinking, active reading is established. It is stated that the ability to work with information is a component of the information and communication competence of a graduate of the New Ukrainian School, which includes: the ability to process textual and graphic information, critically evaluate it, convert information from one form to another; use information technology to solve problems; knowledge and mastery of information retrieval methods. The article describes the potential of the language model of artificial intelligence Сhat GPT in the process of forming the ability to work with information of primary school students, which is considered through the ability to: provide verbal dialogue interaction with students in real time, automatic content generation, creating opportunities for students to formulate questions of different cognitive levels, receive answers to them and track the accuracy of information. The article illustrates the content and methodological features of forming specific skills (working with texts, tables, diagrams, images, making a simple or complex plan for a text, formulating and comparing definitions, etc.) in 4th grade students while studying the Ukrainian language and the course “I Explore the World”. The research attention is paid to the methodological features of forming the ability to work with information. In particular, the expediency of using explanatory conversations, descriptions, comparisons (of objects, phenomena, definitions of key concepts), dramatisation (dialogue between a globe and a map), creating own diagrams and drawings (weather forecast); organisation of individual work, pair and group interaction, project work; use of exercises for the development of critical thinking (“Comparative (conceptual) table”, “Reading in pairs, summarising in pairs”, “Thin and thick questions”, “Decision tree”, “Author’s chairs”, “I believe it or not”, “Reading with prediction” and others).