Транзитологія як сфера знань про внутрішню логіку та зовнішні особливості й закономірності демократи-
зації нараховує вже понад півстоліття. Найвищий рейтинг респектабельності вона мала в часи розпаду Радянського Союзу і світової системи соціалізму. Тоді концептуальні вердикти і прогнози суспільного розвитку, оприлюднені транзитологією, сприймали як істину в останній інстанції. Такі прогнози здійснювали навіть істотний вплив на динаміку ціноутворення світових торгівельних бірж – зокрема, цінові тренди ф’ючерсівперебували в істотному корелятивному зв’язку з оприлюдненнями чергових прогнозів транзитології.
Однак кризовий стан сучасних світопорядкових реалій призвів до докорінних змін: окрім того, що
статусне реноме транзитології зазнало відчутного удару, в кризовому стані опинилася сама ідея демократії та її привабливість як взірця суспільного розвитку. За умов, коли недемократичні й відверто авторитарні режими цілком комфортно почувають себе, не зазнають жодних санкцій навіть із бокурозвинених демократійі можуть собі дозволити агресію щодо сусідніх країн, популярність вибору на користь демократичного розвитку об’єктивно й закономірно зазнає стрімкого падіння.
Такий статус-кво обумовлює низку запитань, які потребують аргументаційно переконливих відповідей.
Насамперед йдеться про систематизацію та ієрархізацію причинно-наслідкових зв’язків, які визначають кризовий стан демократичного транзиту сучасності. Іншими словами, що лежить в основі сучасних репутаційних збитків демократії – апріорні недоліки самої демократії чи апостеріорна неспроможність ефективно реалізувати потенціал демократії, її можливості й повноваження?
Transitology as a field of knowledge about the internal logic and external features and patterns of democratization has been around for more than half a century. It had the highest respectability rating at the time of the collapse of the Soviet Union and the world system of socialism. At that time, the conceptual verdicts and forecasts of social development, published by transitology, were perceived as the truth in the last resort. Such forecasts even exerted a significant influence on the dynamics of pricing on world trade exchanges - in particular, the price trends of futures were in a significant correlative relationship with the publication of regular forecasts of transitology.
However, the crisis state of modern world order realities led to fundamental changes: in addition to the fact that
the status reputation of transitology suffered a significant blow, the very idea of democracy and its attractiveness as a model of social development found itself in a state of crisis. Under conditions when undemocratic and frankly authoritarian regimes feel quite comfortable, do not suffer any sanctions even from developed democracies and can objectively and naturally undergoes a rapid decline.
Such a status quo determines a number of questions that require argumentatively convincing answers. First
of all, it is about the systematization and hierarchization of cause-and-effect relationships, which determine the crisisstate of the democratic transit of modern times. In other words, what is the basis of the modern
reputational losses of democracy - the a priori shortcomings of democracy itself or the a posteriori inability to effectively realize the potential of democracy, its opportunities and powers?
