Етнорелігійна ідентичність у соціокультурному просторі України

Abstract

У статті проаналізовано процеси релігійної ідентифікації у країнах західної традиції, які супроводжуються активними секуляризаційними процесами, послабленням інституалізації релігії та її переведенням на індивідуальний рівень буття особистості. Це відкриває не лише можливість вибору і конструювання власної релігійної ідентичності, а і можливість кардинальної зміни релігійної приналежності. Встановлено, що усталені механізми і способи конструювання релігійної ідентичності, які завбачують визнання власної релігійності, чіткі маркери ідентифікації з конкретною релігійною спільнотою, участь у релігійній практиці, стають необов’язковими і розмитими. Доведено, що в країнах з високим рівнем секуляризаційних процесів релігійні ідентифікаційні практики поступаються за важливістю соціально-економічним потребам. Закономірним продовженням цих тенденцій стає проголошення традиційних релігій такими, що відірвані від реального життя і не відповідають духовним запитам сучасності. Глобалізаційні процеси стали чинником активізації релігійної релятивізації у напрямку розмивання маркерів соціокультурної ідентифікації як на індивідуальному, так і на суспільному рівні. Релятивізація моральних норм і принципів пов’язана з глобальною інформатизацією і зростанням рівня релігійної мобільності внаслідок посилення міграційних процесів. Підкреслено ймовірні тенденції розвитку релігійної ідентичності: в ситуації соціальної й інформаційної транзитивності зростатиме рівень номінальної, а не формалізованої належності віруючих до певних релігійних спільнот; у державах, де домінують християнські конфесії або простежується стале зростання кількості атеїстів, збільшуватиметься кількість міжконфесійних шлюбів, що потенційно може підготувати умови для міжконфесійного взаєморозуміння; у площині західної цивілізації сталою залишається тенденція щодо поступового зниження релігійності населення і зростання кількості невіруючих; сталою залишається і тенденція щодо ще більшого розмежування релігійної й етнічної ідентичності в сучасному світі.

The article analyzes the processes of religious identification in the countries of the Western tradition, which are accompanied by active secularization processes, the weakening of the institutionalization of religion and its transfer to the individual level of being a person. This opens up not only the possibility of choosing and constructing one's own religious identity, but the possibility of a radical change in religious affiliation. It has been determined that the established mechanisms and ways of constructing religious identity, which provide for the recognition of one's own religiosity, clear markers of identification with a specific religious community, and participation in religious practice, are becoming optional and blurred. It has been proven that in countries with a high level of secularization processes, religious identification practices are inferior in importance to socio-economic needs. The regular continuation of these trends is the declaration of traditional religions as detached from real life and not in line with the spiritual needs of the modern age. Globalization processes have become a factor in the activation of religious relativization in the direction of blurring the markers of socio-cultural identification both at the individual and societal levels. The relativization of moral norms and principles is associated with global informatization and an increase in the level of religious mobility as a result of increased migration processes. Probable trends in the development of religious identity are emphasized: in a situation of social and informational transitivity, the level of nominal rather than formalized belonging of believers to certain religious communities will increase; in states dominated by Christian denominations or a steady increase in the number of atheists, the number of interfaith marriages will increase, which can potentially prepare the conditions for interfaith understanding; in the plane of Western civilization, the trend towards a gradual decrease in the religiosity of the population and an increase in the number of non-believers remains constant; the trend towards an even greater separation of religious and ethnic identity in the modern world remains constant.