Починаючи з моменту зародження сучасного спортивного руху, де жінки не змагались, а їх участь піддавалась широкій дискусії, і до тепер, коли жіночий спорт – це явище загальноприйняте та буденне, місце жінки в спорті зазнало колосальних трансформацій. У 1900 році участь жінок у змаганнях на світовій арені була офіційно дозволена. Поступово жінки-спортсменки розвінчали тогочасні міфи, а зимові Олімпійські ігри в Пекіні 2022 року включили 45% жінок та стали найбільш гендерно збалансованими іграми на сьогодні. Безумовно, щоденні тренування вимагають від жінок високих фізичних та емоційних зусиль. Емоційні та фізіологічні зміни, які відбуваються у жінок в процесі занять спортом є актуальним напрямом сучасних досліджень, оскільки психоемоційна складова є важливим компонентом побудови тренувального процесу. Незважаючи на те, гендерними дослідженнями спорту займається багато спеціалістів (Я. Шахліна, 2006; 2010; Maers A. M., Lips H. M., 1978, C. S. Pawlowski, C. Ergler) психоемоційні зміни все ще залишаються малодослідженим напрямком, що підкреслює актуальність даної роботи.
Starting from the moment of the birth of the modern sports movement, where women did not compete, and their participation was widely discussed, and until now, when women's sports are a generally accepted and everyday phenomenon, the place of women in sports has undergone tremendous transformations. In 1900, the participation of women in competitions on the world stage was officially allowed. Gradually, female athletes debunked the myths of the time, and the 2022 Beijing Winter Olympics included 45% women and became the most gender-balanced games to date.
Of course, daily training requires high physical and emotional effort from women. Emotional and physiological changes that occur in women in the process of playing sports are an actual direction of modern research, since the psycho-emotional component is an important component of building the training process. Despite the fact that many specialists are engaged in gender research in sports (Y. Shakhlina, 2006; 2010; Maers A. M., Lips H. M., 1978, C. S. Pawlowski, C. Ergler), psycho-emotional changes still remain an understudied area, which emphasizes the relevance of this work.