Туризм як соціоетичний чинник суспільного життя

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню комплексу питань, пов’язаних з феноменом туризму як соціоетичного чинника в умовах нестабільного, перехідного суспільства. Мета дослідження полягає в соціальнофілософському аналізі туризму як соціального інституту, що системно впливає на всі сфери суспільного життя, забезпечуючи їх розвиток, ускладнення і вдосконалення. Визначені основні аксеологічні екзистенціали туризму: «благо» (добро), «свобода», «спілкування», «відповідальність». Показано, що туризм своїми культурними засобами та соціальними орієнтаціями є одним із вагомих чинників узгодження суспільних та індивідуальних інтересів, запровадження коеволюційного типу взаємин суспільства і природи, мінімізації суспільного зла, впровадження антикризової стратегії сталого розвитку, забезпечення миру на Землі. Розкрита концептуальна сутність і основні форми прояву «відповідального туризму» в сучасних соціальних практиках.

The dissertation is devoted to investigation of the complex of questions that connected with the phenomenon of tourism as socio-ethical factor of development of society in conditions of unstable transition society. The goal of investigation consist in socio-philosophical analysis of tourism as social institution that systemically influence on all spheres of social life provided their improvement, complication and development. In dissertation are define axiological «existentials» in tourism: beneficial (goodness), freedom, communication, responsibility. It was shown that tourism according to its cultural means and social orientations is one of the important factor of promotion of peace on Earth, coincidence of social and individual interests, providing of co-evolutional type of connections of society and nature, minimization of social evil, indoctrination of anti-crises strategy of stable development. In dissertation expose conceptual essence and main forms of reveal of «responsible tourism» in modern social practice.