Стаття присвяченна дослідженню окремих основних проблем Першої світової війни 1914–1918 рр. на сторінках української та світової художньої історичної літератури. З величезного масиву історичної художньої літератури автор виокремлює проблематику, яка дає можливість через призму моральнопсихологічного сприйняття простої людини, здебільшого солдата, проаналізувати основні протиріччя тогочасного світу, побачити саму людину, оцінити мотиви її дій, думки, надії, сподівання. Для розгляду основних сюжетних ліній творів автор звернувся до пошуків низки наукових методів, серед яких історичні методи, при допомозі чого через призму художніх текстів реконструюються реальні процеси минулого. Основні результати дослідження знайшли відображення у розкритті змісту таких проблем, як причини і мотиви початку війни, стратегії виживання різних верств населення, геополітичний склад воюючих блоків, феномен січового стрілецтва, москвофільства, мілітаризму, окупаційного режиму, державного терору і геноциду; проблеми біженців, переселенців, військового полону. У роботі проведена оцінка чинників, які були визначальними для братання на фронтах, з’ясовано роль зростання національної свідомості. Автор показує, що психологічна травма війни у творах письменників різних країн була однаковою (сум, тривога та чекання), розкриває висвітлення на сторінках художніх творів «геройства» російської царської армії, прощання з надією західноукраїнського населення на «єдинокровних» братів-слов’ян. Звертається увага на людські і матеріальні втрати, захворюваність під час війни, сирітство і вдівство. Розглянуто трагедію «втраченого покоління», наслідки війни загалом, проблему історичної пам’яті за полеглими на фронтах. Накреслено перспективи для подальших наслідувань означеної проблематики як у змістовому так і у хронологічному контекстах, серед яких один з пріоритетних є втрата культурних цінностей, вивезення до Росії бібліотечних та архівних фондів, фабричного та заводського обладнання тощо.
The article is devoted to the study of certain main problems of the First World War of 1914–1918 on the pages of Ukrainian and world fiction and historical literature. From a huge array of historical fiction, the author singles out issues that make it possible through the prism of the moral and psychological perception of an ordinary person, mostly a soldier, to analyze the main contradictions of the contemporary world, to see the person himself, to evaluate the motives of his actions, thoughts, hopes, and expectations. To examine the main plot lines of the works, the author turned to the search for a number of scientific methods, including historical methods, with the help of which real processes of the past are reconstructed through the prism of artistic texts. The main results of the study were reflected in the disclosure of the content of such problems as the causes and motives of the start of the war, the survival strategies of different sections of the population, the geopolitical composition of these warring blocs, the phenomenon of sniper shooting, Muscophilism, militarism, the occupation regime, state terror and genocide; problems of refugees, displaced persons, prisoners of war. The work evaluated the factors that were decisive for fraternization at the fronts, clarified the role of the growth of national consciousness. The author shows that the psychological trauma of the war in the works of writers of different countries was the same (sadness, anxiety and expectation), reveals the coverage on the pages of artistic works of the "heroism" of the Russian tsarist army, farewell to the event of the Western Ukrainian population about "one-blood" Slavic brothers. Attention is drawn to human and material losses, morbidity during the war, orphanhood and widowhood. The tragedy of the "lost generation", the consequences of the war in general, the problem of historical memory for those who died on the fronts were considered. Prospects for further follow-up of the mentioned issues in both content and chronological contexts are outlined, among which one of the priority ones is the loss of cultural values, the export to Russia of library and archival funds, factory and factory equipment, etc.
