У статті зосереджено увагу на питанні професійної етики вченого, яке має велике значення, оскільки своїми дослідженнями вчений змінює та трансформує суспільство, що дає конкретні орієнтири для подальшого науково-технічного розвитку. Цивілізоване суспільство, яке складається з активних і свідомих громадян, прислухається до слів, порад і пропозицій науковців. У статті розглядаються інтегровані процеси в науці та відмінність наукового світогляду від загальноприйнятого у ХІХ ст. У статті обговорюється історія розвитку науки, а також історія конфлікту та зміни конкуруючих дослідницьких програм, які відбуваються в результаті їхньої евристичної сили в інтерпретації емпіричних даних, у передбаченні майбутнього розвитку науки та в обороні поля. Аналіз наукової літератури дозволив зробити висновок, що волевільне та свідомо налаштоване високоосвічене українство, зусиллями якого імплементовувався кращий європейський досвід, повсякчас дбало про формування наступної всебічно розвиненої генерації, яка б стала їм достойною заміною. Поліваріантність розвитку проукраїнської вищої освіти торкалася кращих освітньо-наукових традицій носіїв європейської культури та досвіду. Виходячи з цього, варто зазначити, що питання про світогляд не може бути вирішене, якщо поставити його в абстрактно-загальному вигляді, тобто поза історією його розвитку.
The article focuses on the issue of the scientist's professional ethics, which is of great importance, because the scientist changes and transforms society with his research, which provides concrete guidelines for further scientific and technical development. A civilized society, which consists of active and conscious citizens, listens to the words, advice and suggestions of scientists. The article examines integrated processes in science and the dif erence between the scientific worldview and the one generally accepted in the 19th century. The article discusses the history of the development of science, as well as the history of conflict and change of competing research programs that occur as a result of their heuristic power in interpreting empirical data, in predicting the future development of science, and in defending the field. The analysis of the scientific literature made it possible to conclude that the strong-willed and consciously-minded highly educated Ukrainians, whose ef orts implemented the best European experience, always took care of the formation of the next comprehensively developed generation, which would become their worthy replacement. The multivariate development of pro-Ukrainian higher education touched the best educational and scientific traditions of the bearers of European culture and experience. Based on this, it is worth noting that the question of worldview cannot be solved if it is put in an abstract and general form, that is, outside the history of its development.
