Метою статті є огляд державного нормативно-правового забезпечення вищої освіти Турецької Республіки та останніх змін у законодавчих документах задля подальшого порівняння з організацією вищої освіти в Україні та виявлення позитивного досвіду для запозичення. Застосовано теоретичні (контент-аналіз офіційних документів) і конкретно-наукові (хронологічний та причинно-наслідковий аналіз) методи дослідження, що уможливило вивчення нормативно-законодавчого забезпечення системи вищої освіти Турецької Республіки та аналіз сучасного стану, тенденцій модернізації та перспектив розвитку галузі з метою впровадження передового досвіду в організацію системи вищої освіти України. З’ясовано мету та принципи вищої освіти Турецької Республіки, розглянуто Турецьку Рамку кваліфікацій, досліджено процедури та принципи проведення вступних іспитів і досвід створення віртуального путівника для абітурієнтів, взято до уваги думки та рекомендації турецьких вчених щодо організації роботи органів вищої освіти.
The purpose of the article is to review state legal framework for higher education in the Republic of Turkey and the latest changes in legislative documents for further comparison with the organization of higher education system in Ukraine and drawing on their positive experience. Theoretical (content analysis of of icial documents) and specific (chronological and cause-and-ef ect analysis) research methods were applied, which made it possible to study the regulatory and legislative basis for the Turkish higher education system and to analyze the current state, modernization trends and prospects for the development of the industry with the aim of introducing advanced experience in the organization of the higher education system of Ukraine. The purpose and principles of higher education in the Republic of Turkey were clarified, the Turkish Framework of Qualifications was considered, the procedures and principles of conducting entrance exams were investigated and the experience of creating a virtual guide for applicants was taken into account, the opinions and recommendations of Turkish scientists regarding the organization of the work of higher education bodies were taken into account.