Досліджується феномен цифрової дипломатії, який сформувався на початку ХХІ століття і відіграє нову роль у міжнародних відносинах та світовій політиці. Автор показує вузьке значення поняття (використання соціальних мереж Міністерствами закордонних справ) та більш широке (трансформація дипломатії у цифрову епоху). Проаналізовані історико-культурні аспекти інституалізації цифрової дипломатії та виокремлено три етапи її становлення: 1) 2009–2010 рр. (формування як урядового механізму, що впливає на користувачів соціальних мереж), 2) 2013–2017 рр. (формування нових методів аналізу поведінки користувачів соціальних мереж), 3) 2018–дотепер (глобальне масштабування феномена та нові умови розвитку). Автор підкреслює, що цифрову дипломатію як предмет для наукового дослідження потрібно розглядати крізь призму теорії реалізму та конструктивізму. Перспективним науковим та практичним напрямом є розгляд питання доступу великих даних (Big Data) та застосування наступних методів: аналіз хештега, мережевий аналіз, сентиментаналіз (аналіз тональності тексту), аналіз думок і поглядів (opinion mining).
The article deals with the phenomenon of digital diplomacy, which arose in the early 21st century and plays a crucial role in international relations and world politics. The author conveys a narrower meaning (use of social networks by the Ministries of Foreign Affairs) and a wider one (diplomacy transformation in the digital era). Historical and cultural aspects of the institutionalization of digital diplomacy were analyzed, and three stages of its formation were singled out: 1) 2009–2010 (formation as a governmental mechanism influencing users of social networks), 2) 2013–2017 (formation of new methods of analyzing the behavior of users of social networks), 3) 2018–the present (global scaling of the phenomenon and new development conditions). The author emphasizes that digital diplomacy as a subject of scientific research should be considered through the prism of the theory of realism and constructivism. The consideration of access to Big Data and use of the following methods seem promising research and practical area: hashtag analysis, network analysis, sentiment analysis (analysis of text tone), and opinion mining.
